Під час війни особливо гостро відчувається справжня цінність деяких професій. Серед них — медики, чиє покликання полягає не в боротьбі з ворогом, а в боротьбі зі смертю та порятунку тих, хто потребує допомоги.
На меморіальному стенді серед портретів — Ганна Бєляєва. Із початком повномасштабного вторгнення лікарка-терапевт змінила білий халат на військову форму, стала бойовим медиком і загинула, виконуючи свій професійний та громадянський обов’язок. Її колега досі зберігає їхнє листування та пам’ятає їхню останню розмову.
За даними Міністерства охорони здоров’я, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули щонайменше 510 медичних працівників. У Харкові війна забрала життя одинадцяти людей, які присвятили себе медицині, — лікарів, медичних сестер, акушерок і лаборанток.
У День вшанування загиблих медичних працівників у Харкові згадали тих, хто до останнього залишався відданим своєму покликанню.
Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та небезпеку, українські медики щодня виходять на роботу. Вони й надалі лікують, оперують і приймають пацієнтів, доводячи, що для справжнього лікаря служіння людям не припиняється навіть під час війни.