Наприкінці січня у Верховній Раді зареєстрували нову редакцію Цивільного кодексу України. Що передбачає документ і коли його можуть ухвалити — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. Чи не найбільший скандал щодо нового Цивільного кодексу спричинила його стаття, яка передбачає можливість шлюбів з 14 років. Суспільний резонанс був настільки сильним, що роз’яснювати законотворчу пропозицію довелося особисто голові Верховної Ради. Руслан Стефанчук зауважив, що автори документу мали на меті окремі ситуації. “У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, ВИКЛЮЧНО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ може бути дозволено укладення шлюбу”, — наголосив він. За словами Руслана Стефанчука, законодавці прагнули захистити інтереси новонароджених, і ця норма не має спонукального характеру.
Втім, критики ідеї наголошують, що подібна норма може створити враження, що вагітність у неповнолітньої може бути підставою для раннього шлюбу. Керівниця громадської організації “Марш Жінок” Вікторія Дорофеєва у коментарі “Громадському радіо” наголосила на ризиках законопроєкту. “Така логіка є проблемною, тому що вагітність у 14-15 років часто є маркером вразливості, залежності, можливо тиску, а можливо навіть є наслідком злочину. І тоді такий шлюб ризикує перетворитися на певний інструмент узаконення ризикованої або небезпечної ситуації, а не на захист дитини та дитини цієї дитини”, — пояснила експертка.
Наголошували юристи і на потенційних ризиках конфлікту з Кримінальним кодексом та європейським законодавством. У коментарі виданню “LB.UA” адвокат Олександр Груздєв заявив, що легалізація шлюбу з 14-річною особою могла сприйматися як спосіб де-факто легітимізувати зв’язок дорослого з дитиною. А його колега Оксана Дурова нагадала, що чинна можливість зниження шлюбного віку до 16 років більш ніж відповідає інтересам зацікавлених осіб та нормам європейського права.
З огляду на негативну реакцію українського суспільства, Руслан Стефанчук вже заявив, що цю норму з проєкту мають вилучити. Посилення уваги громадськості до проєкту Цивільного кодексу дозволило виявити у документі й інші суперечливі статті, які можуть порушувати права людини. Деякі норми прямо суперечать зобов’язанням України на шляху європейської інтеграції. Серед них — стаття, яка не дозволяє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та впродовж одного року після народження дитини. Цю заборону з українського законодавства прибрали ще у 2024 році, коли ухвалювали оновлення до Сімейного кодексу. Одним із аргументів тоді було захистити право жінок розривати шлюб та не проходити через затягнутий судовий процес. Втім, до нового Цивільного кодексу ця норма потрапила у старій редакції.
Також новий проєкт Цивільного кодексу містить пряму дискримінацію. Зокрема, передбачає норму про недійсність шлюбу у разі зміни статі одним із подружжя. Адвокат Олександр Груздєв наголошує, що цей пункт протирічить нормам Європейської конвенції з прав людини. Визнання шлюбу недійсним означає, що він вважається таким, що не створював правових наслідків. Це ставить під загрозу режим спільної власності, майнові права, а також інтереси дітей, каже адвокат. Правозахисники б’ють на сполох і через те, що новий проєкт Цивільного кодексу фактично ігнорує існування ЛГБТ-пар. Попри те, що одностатеві шлюби в Україні наразі не визнаються, минулоріч Деснянський районний суд Києва вперше прямо визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Українське законодавство наразі визнає сім’ю як людей, які спільно проживають, мають спільний побут і взаємні права та обов’язки. Під таку категорію потрапляють одностатеві пари. Втім, новий Цивільний кодекс звужує поняття сім’ї до співжиття двох різностатевих осіб. Правозахисник Олег Максим’як роз’яснює, з якими проблемами можуть зіткнутися ЛГБТ-пари у разі ухвалення таких змін: “Якщо ці норми набудуть чинності, суд більше не зможе визнати одностатеву пару сім’єю навіть у спадковій справі. Для права такі люди знову стануть “сторонніми особами”. А це означає повну втрату навіть мінімального захисту: права на спільне майно, спадкування, соціальні гарантії, доступ до інформації про стан здоров’я партнера”.
Правозахисники наголошують, що низка запропонованих депутатами норм не лише суперечить європейському законодавству, а й відкидає Україну назад у сфері прав людини. Автори нового Цивільного кодексу пропонують також низку змін у процедурі розлучення. Окрім скандальної норми, яка забороняє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, документ містить низку не менш цікавих пропозицій.
Зокрема, оформлювати розлучення хочуть дозволити органом РАЦС або нотаріусом — якщо подружжя, яке має дітей, звернулося зі спільною заявою. Наразі для таких пар анулювання шлюбу можливе лише через суд. На думку декого з адвокатів, така процедура могла би полегшити процес для певних пар. Втім, експерти наголошують на необхідності механізму контролю — щоби під час розлучення дотримувалися права дитини.
Ще одна норма щодо розлучень вже викликала хвилю негативних коментарів українців. Йдеться про примусове позбавлення прізвища після розірвання шлюбу. Чинне законодавство зберігає за розлученими право вирішувати, чи повертати собі дошлюбне прізвище. Тоді як новий проєкт надає українцям право вимагати, щоб колишній чоловік чи дружина повернули собі парубоцьке чи дівоче прізвище. І прив’язують депутати це поняття до “негідної поведінки” людини. Зокрема, вчинення домашнього насильства, кримінального правопорушення, аморального вчинку або зради. Якщо перші пункти можна підтвердити документально, запитання, що депутати вважатимуть “аморальним вчинком”, залишається відкритим.
Також українське суспільство збурила норма про заручини, яку законодавці включили до проєкту. Депутати пропонують, щоб усна чи письмова обіцянка вступити у шлюб передбачала майнову відповідальність. Простіше кажучи, у одного із пари з’являється обов’язок відшкодувати вартість підготовки до весілля і моральні збитки, якщо відмовився від шлюбу. За оцінками адвоката Данила Трясова, “компенсація моральної шкоди за відмову від шлюбу може виглядати як збільшення тиску на добровільність рішення”.
Підписи під проєктом нового Цивільного кодексу поставили 160 народних депутатів. Після скандалу довкола документу дехто з них свої підписи відкликав. А от сам проєкт нікуди не подівся, і суперечливі норми з нього поки не прибрали. Через суспільний резонанс група народних обранців подала свій проєкт Цивільного кодексу, він також зареєстрований. Як зазначає видання “Українська правда”, це значно ускладнило життя громадським організаціям та тим, хто бажає проаналізувати текст. Журналісти зазначають: “це понад 3000 сторінок юридичного документа сумарно, які готувалися без належних громадських обговорень і консультацій з профільними організаціями”. До того ж, обидва проєкти не сильно різняться.
Поки рішення не знайдено, дехто з депутатів вже пропонує відкликати скандальний кодекс. Зокрема, Інна Совсун закликає організувати публічне обговорення з правозахисними організаціями та отриманням експертизи від Євросоюзу. Адже документ, про який йдеться, визначатиме життя українців протягом найближчих років.
