Категорія: Новини Україна

15 червня 2026 року в Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції Україна та Європейський Союз офіційно відкрили переговорний Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Саме цей кластер охоплює верховенство права та боротьбу з корупцією.

Рішення про відкриття для України першого переговорного кластера держави-члени ЄС ухвалили 12 червня 2026 року, а через три дні в Люксембурзі його формалізували. Кластер 1 “Основи” (Fundamentals) включає верховенство права, роботу демократичних інституцій, реформу державного управління і судової системи, протидію корупції, захист прав людини та функціонування ринкової економіки.

У липні Україна та ЄС відкрили вже шостий кластер, а до кінця літа Київ розраховує відкрити всі. Водночас саме відкриття є лише початком. Для закриття кожного кластера потрібно виконати конкретні технічні умови, і найбільше таких вимог зосереджено у сфері верховенства права. Європейський курс України вже переходить від політичних заяв до інституційної реальності, яку потрібно щоденно підтверджувати якістю судів, прозорістю закупівель та результативністю антикорупційної системи.

Однією з головних передумов для відкриття “Основ” стало затвердження Дорожньої карти з питань верховенства права. Це стратегічний документ, який визначає комплекс реформ у межах переговорних розділів 23 та 24. У ньому передбачено 124 стратегічні результати і 529 заходів у чотирьох блоках: правосуддя, боротьба з корупцією, основоположні права, а також юстиція, свобода і безпека. До підготовки документа долучилися близько 40 державних інституцій та понад 30 громадських організацій, а його зміст узгоджували з Європейською комісією.

В антикорупційному блоці пріоритетами визначили посилення інституційної спроможності НАЗК, НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, кращий захист викривачів і цифровізацію управління арештованими активами. Підхід документа полягає в тому, що антикорупційна інфраструктура в Україні вже створена і працює, а тепер її необхідно захистити від будь-яких ризиків і зробити ще ефективнішою.

Частина зобов’язань має чіткий законодавчий вимір. Передусім ідеться про остаточне вирішення проблеми так званих “правок Лозового” — змін до Кримінального процесуального кодексу 2017 року, які встановили жорсткі строки досудового розслідування і, за оцінками правників, роками створювали ризики закриття складних корупційних справ через формальне завершення термінів. Поруч стоїть і питання строків давності за тяжкі корупційні злочини, вчинені під час воєнного стану: у парламенті обговорюють їх скасування або призупинення, аби винні не могли просто “перечекати” відповідальність.

Окремий напрям стосується процесуальної самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Нині частина ключових рішень, зокрема щодо реєстрації проваджень стосовно народних депутатів, залишається прерогативою генерального прокурора. Якщо надати керівнику САП відповідні повноваження, антикорупційна вертикаль стане повністю автономною. У НАБУ серед давніх інституційних запитів також називають створення власної експертної установи, щоб складні справи не залежали від завантаженості зовнішніх експертиз. Кожен виконаний пункт цієї “домашньої роботи” є не поступкою зовнішнім вимогам, а кроком, що наближає Україну до членства в ЄС і водночас посилює захист державних коштів усередині країни.

Резонансні антикорупційні справи часто стають підставою для скепсису: якщо викриттів багато, значить, корупція всюди. Однак для міжнародних партнерів логіка інша: головним показником є не відсутність гучних справ, а спроможність держави незалежно їх розслідувати і доводити до вироків. У другому півріччі 2025 року НАБУ і САП досягли нового рівня викриття корупції у стратегічних галузях — енергетиці та оборонних закупівлях, а підозри отримали 12 топпосадовців. Кожна така справа свідчить про те, що система працює незалежно від статусу фігурантів.

Саме це і відрізняє “країну з корупцією” від країни, яка системно й успішно з нею бореться. Для Брюсселя така різниця є головною валютою довіри: Євросоюз інвестує не в бездоганну картинку, а в інституції, що реально працюють. Дорожня карта з верховенства права визначає для України чіткий перелік кроків до 2030 року, і кожен виконаний пункт наближає момент, коли антикорупційна реформа з переговорної вимоги перетвориться на аргумент повноправного членства.