Харківські спортсмени здобули медалі, розгромну перемогу та новий досвід на змаганнях

Костянтин Галицький виборов бронзову медаль чемпіонату Європи U19 з боксу, що проходив у сербській Лозниці. Єдиний представник Харкова на континентальному турнірі став третім у ваговій категорії до 75 кг. Вихованець КДЮСШ «ХТЗ» і боксерського клубу «Карат», який тренується під керівництвом Володимира Батуліна, на шляху до нагороди здобув три перемоги. У півфіналі, в напруженому поєдинку, він поступився представнику Німеччини Джастіну Кізу. Загалом збірна України завоювала чотири бронзові нагороди, а ще двоє українських боксерів пробилися до фіналу.

Харків’яни успішно виступили і на чемпіонаті Європи з жиму лежачи у литовському Друскінінкаї, де здобули 10 нагород різного ґатунку. Серед призерів були вихованці дев’ятої КДЮСШ. У юніорському екіпірувальному дивізіоні майстер спорту України міжнародного класу Олександр Пономаренко двічі піднімався на вершину п’єдесталу. Спершу він переміг в особистих змаганнях у категорії до 66 кг, а потім виборов золото і в командному заліку. Чемпіонський результат Пономаренка склав 195 кг.

У тій самій віковій категорії U23 Аліна Ружинська оформила медальний хет-трик. Вона стала чемпіонкою у ваговій категорії до 43 кг, здобула золото в командній першості, а в класичному жимі лежачи виборола срібну нагороду.

У категорії U18 яскраво проявила себе Діана Хурда. Із Друскінінкая вона повернулася з особистим і командним золотом. У ваговій категорії до 63 кг харків’янка перемогла, показавши результат 97,5 кг.

Тетяна Шавідзе впевнено виступила у категорії «Мастерс 1». Уже в першій спробі вона зафіксувала 100 кг і завдяки цьому стала чемпіонкою у ваговій категорії до 84 кг.

Олександр Грінвальд на своєму дебютному чемпіонаті Європи здобув дві медалі у класичному жимі лежачи серед юнаків U18. В особистому заліку він став бронзовим призером у категорії до 120 кг із результатом 145 кг, а в командному заліку виборов срібло. До чемпіонату Європи харківських спортсменів готували заслужений тренер України Олександр Чернишов та Марія Єрмоленко.

У 5-му турі жіночої футбольної Прайм-ліги України «Металіст 1925» приймав «Ладомир» із Володимира. Для харків’янок ця гра стала своєрідною підготовкою до виступу в першому кваліфікаційному раунді Кубка Європи. Хоча суперником була не косовська «Митровиця», а один з аутсайдерів турнірної таблиці, нагода відсвяткувати 10-річний ювілей клубу та вирушити до Косова в гарному настрої виглядала дуже доречною.

Команда Наталії Зінченко з перших хвилин діяла без зайвих церемоній і ще до перерви п’ять разів вразила ворота суперниць. Рахунок на 15-й хвилині відкрила захисниця гостей Аріана Чередниченко, записавши на свій рахунок автогол. Після цього по одному м’ячу забили Вікторія Гірин, Аріна Паскаренко, капітан харківської команди Дар’я Апанащенко та Лідія Заборовець.

У другому таймі «Металіст 1925» зменшив темп, однак ще двічі засмутив воротарку гостей. На 53-й хвилині Апанащенко оформила дубль, а на 70-й Нонна Гринишин поставила крапку в розгромі — 7:0.

Після п’яти турів харківська команда має 13 очок і одноосібно очолює чемпіонську гонку. «Сістерс», «Колос» і «Полісся» відстають на 2, 3 та 4 бали відповідно. Матч із «Митровицею» харків’янки проведуть 26 серпня у косовському Подуєві, а 1 вересня — у столиці Північної Македонії Скоп’є.

На четвертому етапі чемпіонату України з картингу серії «Ротакс Макс» учасники визначали найшвидших, найсильніших і найрозумніших на полтавському картодромі СТК «Лтава». Триденний турнір зібрав спортсменів із 12 команд, а за медалі, кубки та залікові очки боролися 46 пілотів.

Харків на цих змаганнях традиційно представляли вихованці спортивно-технічного клубу «Лідер». Першорозрядник Ілля Гнатенко виступав у класі «Ротакс Макс Міні», а кандидат у майстри спорту Тимофій Варивода — у «Ротакс Макс Сеньйор».

Цього разу піднятися на подіум харків’янам не вдалося. Найближчим до нього був Варивода, який претендував на бронзову нагороду, але в одному із заїздів не дістався фінішу й у підсумку став шостим. Гнатенко за сумою трьох заїздів посів дев’яте місце. Наступний етап чемпіонату відбудеться у вересні.

51 років Харківському метро: люди, традиції та сподівання на нові станції

Харківський метрополітен, який називають унікальною транспортною артерією, підземним серцем і гордістю міста, відзначає 51-шу річницю від дня заснування. Із 12 тисяч міст на планеті лише трохи більше двохсот мають власний метрополітен. І тільки в одному з них працюють метрошкола та дитячий садок.

Урочистості з нагоди річниці були скромними та пройшли у звичному робочому ритмі — після наради. У залі зібралися переважно свої, більшість із них були в робочій формі. Працівники метро приймали привітання від міської ради, виконкому, а також подяки Харківського міського голови Ігоря Терехова.

За кожною грамотою та відзнакою стоїть щоденна праця і справжні «тихі» подвиги працівників підземки. Цього дня звання «Почесний працівник Харківського метрополітену» отримали дві жінки.

Серед них — начальниця служби пасажирських перевезень Оксана Данільченко. Вона знає поіменно і в обличчя кожного харків’янина з тих, хто й досі ночує на станціях. У її пам’яті зберігся кожен день тих місяців, коли метро стало спільним домом для тисяч мешканців міста. Для неї це не лише робота, а й головний обов’язок та покликання — робити метрополітен зручним і гостинним для людей.

Почесна працівниця метрополітену Валентина Володимирівна Дзюба цього року разом із рідним підприємством відзначає і власний піввіковий трудовий ювілей. У підземці вона працює ще з часу її будівництва.

Із перших днів війни допомагав харків’янам у метро інженер технічного відділу та ветеран Харківського метрополітену Юрій Педан. Він добре знає, як живе підземка у звичайному, нічному та цілодобовому режимі.

З інженерного погляду метро — це справжнє місто в місті зі своїми особливостями. Роботи в тунелях тривають безупинно — і вдень, і вночі.

За піввікову історію Харківський метрополітен пережив багато цікавого, грандіозного і страшного. Проте його технологічний годинник не зупинявся ні на хвилину і не давав збою.

Це стало можливим завдяки потрійному запасу міцності, який заклали багато поколінь і династій цього унікального колективу. Від першого дня і донині тут діють як зафіксовані на папері, так і закарбовані в ДНК правила залізного порядку в усьому — від щоденного контролю гальмівних систем вагонів до чистоти рухомого складу та платформ.

У великій родині метрополітенівців переконані: під землею дрібниць не буває.

Є в колективу і свої мрії — насамперед про нові станції, які колись неодмінно збудують і на Одеську, і на Салтівку, і туди, куди це потрібно більшості харків’ян.

Та головна мрія для всіх одна — щоб якнайшвидше повернулося мирне життя.

Рішення виконкому Харківської міськради: соцзахист дітей, підготовка до навчального року та благоустрій

Під час чергового засідання виконкому Харківської міськради розглянули низку питань, важливих для життя міста. Зокрема, обговорили соціальний захист дітей, підготовку до нового навчального року та благоустрій Харкова. Через дію воєнного стану засідання проводиться у режимі відеоконференції.

Окремий блок під час засідання був присвячений соціальному супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Цією категорією муніципалітет особливо опікується, особливо під час війни.

Ще одним напрямом роботи виконкому стала підготовка Харкова до нового навчального року. Питання, пов’язані з цим, також розглянули під час засідання.

Крім того, члени виконкому розглянули питання щодо звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об’єктів. Це потрібно для дотримання правил благоустрою міста та законодавства України.

Інші рішення також були спрямовані на створення комфортних умов для жителів прифронтового Харкова.

У Саду Шевченка готують святкові локації до Дня міста

У Саду Шевченка облаштовують святкові локації до Дня міста, який у Харкові відзначають 23 серпня. Цьогоріч оформлюють майже всю центральну частину саду. Декорації, які вже знайомі містянам, комунальники оновили та видозмінили, щоб створити тут особливу атмосферу.

Комунальники наголошують, що в умовах обмеженого бюджету намагаються якнайбільше покладатися на власні ресурси. Для виготовлення однієї з декорацій використали пошкоджену внаслідок обстрілу інфраструктуру Центрального парку.

Завершити оформлення всіх локацій у саду планують уже до п’ятниці. Готові декорації тішитимуть містян і після свят — щонайменше два тижні.

У Кропивницькому обговорили підтримку переселенців, житло та роботу

Кіровоградщина є однією з тилових областей, яка від початку повномасштабної війни приймає людей із регіонів, де тривають бойові дії. У Кропивницькому Ігор Терехов зустрівся з внутрішньо переміщеними особами, серед яких були люди з Харківщини, Херсонщини, Запоріжжя та інших регіонів України.

Під час зустрічі йшлося не лише про проблеми переселенців, а й про потребу єдності та взаємної підтримки. Серед головних питань, які нині турбують ВПО, — фінансова підтримка, забезпечення житлом і можливість отримати компенсацію за нерухомість, втрачену через війну.

Також під час робочої поїздки Терехов зустрівся з представниками бізнесу та місцевих підприємств. Учасники обговорили, як зберегти виробництво та робочі місця в умовах війни, а після її завершення забезпечити подальше економічне зростання.

Окремо порушили питання розвитку енергетичної незалежності України та необхідності довгострокової економічної стратегії.

Підсумовуючи поїздку до Кропивницького та спілкування з його мешканцями, Ігор Терехов зазначив, що частина озвучених питань потребує рішень на державному рівні. Пропозиції, напрацьовані під час зустрічей, планують включити до пакета Асоціації прифронтових міст та громад і передати уряду.

Для переселенців це означає не лише підтримку сьогодні, а й пошук довгострокових рішень щодо житла, роботи та можливості будувати своє життя в Україні.

У Кропивницькому обговорили умови повернення молоді та спільні ініціативи

Під час зустрічі Ігоря Терехова з молоддю Кіровоградщини та педагогами обговорили, як утримати молодь в Україні та повернути тих, хто виїхав за кордон. Серед ключових умов назвали безпеку, робочі місця, доступне житло та можливості для професійного розвитку.

Окрему увагу приділили IT-сфері та необхідності створення стимулів, які допоможуть фахівцям залишатися в Україні. За словами Терехова, йдеться, зокрема, про податкові механізми та державні замовлення.

Також Ігор Терехов наголосив на необхідності створення наукових парків і як приклад навів досвід Харкова.

Терехов зауважив, що рішення щодо молоді потрібно ухвалювати вже зараз, а не після завершення війни.

Окремо зустріч з освітянами та молодими науковцями Кропивницького принесла пропозиції щодо співпраці. Зокрема, молодіжні ініціативи Харкова та Кропивницького можуть об’єднати в один проєкт. Молоді люди вже сьогодні формують власне бачення майбутнього міст, а тепер ці ідеї пропонують масштабувати та поширити на інші регіони України.

Учасники зустрічі домовилися опрацювати формат майбутнього проєкту, який може стати платформою для спільних молодіжних ініціатив.

Харківські спортсмени здобули нагороди в боксі, срібло в регбі-7, а лідер футбольної першості вперше зіграв унічию

На юнацькому чемпіонаті України з боксу в Хмельницькому харків’яни вибороли чотири нагороди. Максим Онищенко став чемпіоном у ваговій категорії до 90 кг. Артур Куліков здобув срібну медаль у вазі до 40 кг.

Тимофій Грінченко, який представляє дергачівський боксерський клуб «Браття», дійшов до фіналу в середній ваговій категорії до 75 кг і зупинився за крок від титулу. На турнірі він провів три бої: два виграв одностайним рішенням суддів, а у фіналі поступився Віталію Аровичу із Закарпатської області. У підсумку Грінченко посів друге місце, але зберігає шанс поїхати на чемпіонат Європи.

У нинішньому сезоні Грінченко вдало виступає як на національному рівні, так і за кордоном. Тимофій узяв срібло на міжнародному турнірі «Дракула Опен» у Румунії, а в Корсунь-Шевченківському чотирнадцятирічний вихованець свого батька та тренера Дмитра Грінченка став переможцем Всеукраїнського турніру серед юнаків. Досягати таких результатів непросто, а тренуватися в Дергачах ще важче — зовсім поруч із війною.

Бронзову медаль чемпіонату України U15 для збірної Харківської області здобув Джонсон Умендубуізі, який став третім у вазі до 48 кг.

У Києві відбувся Кубок України з регбі-7 серед жінок. «Металіст 1925» підходив до турніру в статусі головного фаворита, але без трофея.

Початок для харків’янок був переконливим. У стартовому матчі вони розгромили столичну «Астру» — 59:0, а в другому також не пропустили, обігравши «Кремінь» із Тернопільської області — 41:0.

У вирішальному матчі підопічні Сергія Гарькавого та Олега Литвиненка зустрілися з «Левицями». У першому таймі команди не змінили стартовий рахунок, а після перерви перевага була на боці львів’янок. Вони перемогли — 24:5 — і вчетверте здобули Кубок України. Регбістки «Металіста 1925», як і рік тому, стали срібними призерками.

Дві гравчині харківської команди отримали індивідуальні відзнаки. Марія Болотська стала найкращою бомбардиркою, а Наталія Мазур — найкращою захисницею Кубка України серед жіночих команд.

У чотирнадцятому турі чемпіонату Харківської області з футболу на стадіоні «Нова Баварія» відбувся один із найцікавіших матчів — «Харків» приймав «Пісочин».

Перед грою це було протистояння одноосібного лідера та четвертої команди таблиці. Між суперниками було сім турнірних балів, а також важливий факт: саме «Пісочин» завдав «городянам» єдиної поразки в сезоні. Обидві команди є дебютантами регіонального турніру, але сформовані з досвідчених футболістів.

Матч розпочався з обопільного прагнення шукати шанси біля чужих воріт, але з увагою до захисту. Команди діяли акуратно, без зайвої метушні.

Переломний момент настав на 29-й хвилині. Віталій Єфіц пробив з-за меж штрафного майданчика, і воротар «Харкова» Владислав Москаленко не дістав м’яч. Після цього гості отримали емоційний поштовх, але розвинути успіх не змогли. Згодом спрацювало негласне футбольне правило: не забиваєш ти — забивають тобі.

На 44-й хвилині Денис Скотаренко скористався неуважністю оборони «Пісочина» і точним ударом завершив подачу Романа Бондаренка зі штрафного. Рахунок став 1:1.

Однак майже відразу після поновлення гри «Пісочин» знову вийшов уперед. На 50-й хвилині Єфіц оформив дубль.

«Харків» міг швидко відігратися, але Скотаренко влучив у штангу, а потім Олег Шварц забрав м’яч.

Господарів урятував стандарт. На 85-й хвилині Дмитро Нерубенко забив зі штрафного й засмутив воротаря гостей. Це другий гол «джокера» харківської команди у двох матчах поспіль. «Куп’янську» Нерубенко забив прямим попаданням із кутового.

Фінальний свисток Андрія Воєводи, який дебютував у чемпіонаті Харківської області, зафіксував бойову нічию — 2:2.

Після цього туру «Харків» із 37 очками очолює турнірну таблицю. «Зміїв» відстає на одну перемогу. ФК «Ніка-СМК», програвши «Донбасу» — 2:3, залишився на третьому місці з 31 очком. Одразу позаду — «Пісочин» і «Донбас», які мають відповідно на один і два турнірні бали менше.

Інтрига в чемпіонаті зберігається — найцікавіше попереду.

Як у терцентрі готують концерт до Дня Харкова і відкривають нові таланти

У непрості для країни часи особливо цінним є простір, де можна бодай на деякий час відволіктися від тривожних думок, поспілкуватися й відчути власну потрібність. Саме таким місцем для харків’ян поважного віку стають терцентри надання соціальних послуг. Тут вони знаходять заняття до душі, нових друзів і можливість розкрити свої таланти. Хтось дізнається про терцентр від друзів, а хтось приходить сам. Найважливіше — наважитися на перший крок.

Цього разу приводом для зустрічей стала генеральна репетиція концерту до Дня Харкова. До програми увійшли пісні, танці та сольні номери. Учасники готувалися ретельно, адже кожному з них є що показати глядачам.

Під час генерального прогону панує атмосфера справжнього театру: костюми, виходи на сцену, зауваження та команди режисера. Кожен виступ доводять до дрібниць. За кожним номером стоять години тренувань і прагнення не просто вийти на сцену, а подарувати глядачам гарний настрій.

Для багатьох такі заняття давно стали чимось більшим, ніж просто дозвілля. Вони допомагають перемкнутися на добре, побути серед людей і втілити те, на що раніше через роботу, родину чи щоденні турботи не вистачало часу. Тепер його достатньо, щоб співати, танцювати, творити й нарешті займатися тим, що справді до вподоби.

Для багатьох терцентр став місцем, де не доводиться залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Тут зустрічаються люди зі схожими інтересами, підтримують одне одного й поступово стають близькими — майже як одна велика родина.

У Харкові вшанували пам’ять Володимира Бабаєва дитячо-юнацьким турніром із футзалу

У Харкові провели дитячо-юнацький турнір із футзалу пам’яті почесного громадянина міста, колишнього ректора університету імені Бекетова, заслуженого будівельника України Володимира Бабаєва.

Цей захід має особливе символічне значення, адже футбол був головною пристрастю всього його життя. Володимир Бабаєв не лише грав, а й активно займався розвитком спорту. Протягом 12 років він очолював Харківську обласну федерацію футболу.

Друзі та колеги Володимира Бабаєва, які відвідали турнір, наголошують: розвиток дитячого спорту — саме те, чого для Харкова прагнув пан Володимир. Такі змагання вони називають чудовою можливістю для юних спортсменів проявити себе та стати ще сильнішими.

За звання чемпіона боролися 8 команд. Перемогу здобув футбольний клуб «Харків». Чемпіони підняли над головою кубок, усі учасники отримали пам’ятні дипломи та призи, а найкращих гравців із кожної команди додатково відзначили особливою нагородою.

Нове життя в прифронтовому Харкові: історії родин і підтримка перинатального центру

Харків і далі залишається прифронтовим містом, яке щодня зазнає ворожих атак. Попри війну тут не зникає найважливіше — життя. У міському перинатальному центрі цього дня виписують родини, для яких ця мить стане однією з найщасливіших у житті.

Для Дмитра та Валерії Грицюк цей день має особливе значення: вони нарешті везуть додому свою довгоочікувану донечку Софію. Подружжя ретельно готувалося до вагітності та пологів, тому тепер не стримує емоцій.

Для молодих батьків виписка — це не лише завершення перебування в пологовому, а й початок нового етапу. Відтепер їхнє головне завдання — берегти маленьке життя. Для мам, які пройшли через пологи, найбільша цінність — можливість тримати дитину на руках і повертатися з нею додому.

Для багатьох родин рішення стати батьками під час повномасштабної війни дається непросто. Проте, попри тривоги та небезпеку, вони все одно наважуються подарувати життя.

Для деяких мам пологовий будинок уже не є новим місцем. Але навіть коли дитина в родині не перша, кожне народження має власну історію та особливі почуття.

Із пологового родини повертаються не з порожніми руками. Окрім найціннішого — своїх новонароджених дітей, — батьки отримують на згадку фотоальбом. Від серпня цього року кожному малюкові також вручають пам’ятну медаль «Незламному малюку незламного міста» — від міського голови Харкова.

Повномасштабна війна суттєво позначилася і на демографічній ситуації. Після початку повномасштабного вторгнення кількість пологів в Україні скоротилася в рази. Водночас, незважаючи на небезпеку, жінки продовжують народжувати.

У перинатальному центрі наголошують, що медзаклад і під час війни готовий приймати породіль та надавати допомогу і мамам, і новонародженим. Пологові зали забезпечені необхідною апаратурою, медикаментами та всім потрібним для безпечних пологів. Також тут є реанімаційне відділення, де виходжують передчасно народжених дітей і немовлят із патологіями.

За потреби допомога не закінчується після виписки. Маленькі пацієнти можуть і надалі отримувати супровід. У центрі працює фахівець із фізичної та реабілітаційної медицини, а необхідні процедури дітям можуть проводити протягом першого року життя.

За словами лікарів, найчастіше у перинатальному центрі народжують жінки віком від 25 до 35 років. Медики закликають не відкладати життя на потім. Хоч час складний і небезпечний, життя не зупиняється. Воно триває у кожному новому подиху, першому крику та в руках немовлят, яких батьки цього дня забирають додому.