Тимчасовий захист українських біженців у країнах Європейського Союзу може завершитися вже в березні 2027 року. Європейські країни розпочали обговорення подальших дій, пропонуючи різні варіанти, як для повернення додому, так і для легалізації в ЄС. Центр громадського моніторингу та контролю досліджує, скільки українців планують залишитися за кордоном і чи є можливість продовження захисту. Масова міграція українців, що почалася з початком повномасштабного вторгнення, вважається найбільшою в Європі з часів Другої світової війни. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, близько 7 мільйонів українців виїхали за кордон, з яких 4,3 мільйона отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Цю процедуру було розроблено у 2022 році, щоб українці могли легально перебувати в ЄС, працювати та отримувати доступ до соціальних, медичних і освітніх послуг. Дію Рішення про тимчасовий захист неодноразово продовжували, але минулої осені Рада ЄС остаточно вирішила, що скоординована допомога в нинішньому вигляді має завершитися в березні 2027 року. Найбільше українських біженців прийняла Німеччина (28,7% від загальної кількості в ЄС), Польща (22,3%) та Чехія (9%). Проте, якщо порівняти кількість українських біженців з населенням країн, що їх приймають, лідерами стануть Чехія, Польща та Словаччина. На початку повномасштабного вторгнення мільйони українців виїжджали, але наразі міграція триває, проте йдеться вже про десятки тисяч біженців. За даними Євростату, минулого року країни ЄС видали на 14% менше рішень про тимчасовий захист, ніж у 2024 році. Водночас змінюється демографічна структура українських біженців: жінки (40%) та діти (31%) залишаються основними категоріями отримувачів прихистку, але частка чоловіків зросла на 2% і становить 29% від загальної кількості осіб під тимчасовим захистом. За час, що минув з початку повномасштабного вторгнення, підтримка українських біженців дещо знизилася. На весну 2025 року близько 80% європейців виступають за прийом українців, але цей показник варіюється в залежності від країни: найнижчий рівень підтримки в Чехії (53%), Болгарії (69%) та Румунії (71%), тоді як найвищий — у Фінляндії та Швеції (по 97%) і Данії (94%). Важливим фактором, що вплинув на підтримку українських біженців, стало рішення влади дозволити виїзд за кордон юнакам 18-22 років. Як зазначає “BBC-Україна”, опитування в Німеччині показало, що 62% опитаних підтримали ідею повернення працездатних чоловіків призовного віку, які прибули до Німеччини після 2022 року, до України. Тема підтримки українських біженців часто використовується праворадикальними європейськими партіями для спекуляцій. Ці політичні сили намагаються нав’язати образ українців як тих, хто не працює. Офіційна статистика спростовує ці твердження: загальний рівень працевлаштування українців, за даними ООН, становить близько 57%. Цей показник навіть перевищує аналогічні дані в Естонії, Угорщині, Британії, Польщі, Болгарії, Чехії, Нідерландах, Іспанії та Італії. Проте, як зазначає “BBC-Україна”, майже 60% працюючих біженців з України повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації. Політики також спекулюють на темі витрат на допомогу українцям. Захист наших співгромадян з початку російського вторгнення коштував державам Євросоюзу близько 34 мільярдів євро. Водночас українці приносять користь бюджетам держав-членів. За даними Польського економічного інституту, з 2022 року українці, які мешкають і працюють у Польщі, згенерували для економіки країни близько 328,6 мільярдів злотих додаткового ВВП, що майже у вісім разів перевищує витрати Варшави на підтримку біженців. Наразі кілька країн Європи змінили умови тимчасового захисту для українців. Спочатку ці зміни стосувалися переважно виплат. Наприклад, для отримання фінансової допомоги українцям потрібно було довести, що вони шукають роботу та вивчають мову, зазначає постдокторантка Київської школи економіки Дарія Михайлишина. Деякі країни ускладнили умови для нових біженців, особливо тих, хто вже жив в інших країнах або виїхав з “безпечніших” регіонів України. Частково ці особи сприймаються як економічні мігранти, які шукають комфортніші умови життя, а не біженці, що тікають від війни. Наразі зміни торкаються майбутнього українців та шляхів, якими вони можуть залишитися в країні перебування. Австрія вже почала працювати над цим питанням, пропонуючи біженцям підготуватися до зміни статусу, оформлюючи картку “Rot-Weiß-Rot Karte Plus”. Для цього українцям потрібно підтвердити офіційне працевлаштування, достатній дохід і базове знання німецької мови. Інші шляхи легалізації залишаються відкритими: класична картка з дозволом на проживання, возз’єднання сімей, студентський вид на проживання. Норвегія, хоча й не є членом ЄС, також почала переглядати умови прийому біженців, зокрема для чоловіків з України. Тим, хто має від 18 до 60 років, більше не надаватимуть тимчасовий колективний захист, і їм доведеться подавати заяву на отримання притулку за звичайними правилами. Виняток зроблять для батьків-одинаків та звільнених від служби українців. Данія також планує змінити правила прийому українців у квітні, зокрема обмежити захист для чоловіків та мешканців регіонів, які вважаються відносно безпечними. Європейські плани щодо завершення тимчасового захисту для українців стикаються з реальністю тривалої війни. Серед варіантів, які обговорює Єврокомісія, є можливість продовження тимчасового захисту ще на рік. Розглядаються всі можливі варіанти — від переведення українців на загальні умови отримання дозволів на проживання до створення нового спеціального статусу для українських біженців. Єврокомісія має підготувати конкретну пропозицію щодо статусу українців до кінця травня цього року.
Зміни у тимчасовому захисті українців в Європі
