Українці активно беруть участь у національній програмі скринінгу здоров’я 40+

Уже понад 1156 українців завершили проходження Скринінгу здоров’я 40+. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка також зазначила, що на участь у обстеженні вже записалося 54 тисячі осіб. На рахунки учасників було залучено 108 млн грн. Програма спрямована на те, щоб українці віком від 40 років могли оцінити ризики для здоров’я, зокрема серцево-судинних захворювань, розвитку цукрового діабету та стану психічного здоров’я, на ранніх етапах. Програма продовжує свою активну роботу, а запрошення надходять через додаток «Дія». Понад 1500 закладів охорони здоров’я приймають учасників, які пройшли верифікацію Міністерства охорони здоров’я та розміщені на порталі програми. Більше інформації про подання заявки та перелік медичних закладів доступно на сайті МОЗ: https://screening.moz.gov.ua/

Національна програма скринінгу здоров’я 40+ в Україні: де пройти обстеження

Національна програма скринінгу здоров’я 40+ дозволить пройти обстеження у будь-якому медичному закладі — державному, комунальному чи приватному, що бере участь у програмі. Про це інформує Інфосіті.

Нагадаємо, Скринінг здоров’я 40+ це національна програма для українців та українок від 40 років і старше. Вона передбачає базові обстеження для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я. Скринінг безоплатний: після подання заявки в Дії чи ЦНАПі держава надає 2000 гривень на обстеження. Пройти скринінг можна в державних, комунальних і приватних медзакладах у різних регіонах України. Обрати зручний для себе медзаклад можна на спеціальній сторінці (лендінгу) програми – screening.moz.gov.ua

Ігор Терехов: Необхідність Комплексної Державної Програми Будівництва Житла

Міський голова Ігор Терехов 12 лютого взяв участь онлайн у засіданні робочої групи, присвяченому опрацюванню механізмів стимулювання фінансування будівництва житла. Про це інформує Iнфосiтi.Під час виступу Ігор Терехов наголосив на тому, що житлова політика – це один із ключових напрямів повоєнного відновлення України. Він розповів про досвід Харкова – міста, яке навіть у складні воєнні часи продовжує відновлювати пошкоджені обстрілами будинки. Водночас, за словами мера, масштаб наявної проблеми значно перевищує можливості будь-якої громади.

«Сьогодні перед нами одночасно постало кілька серйозних викликів. Це відбудова житла, зруйнованого внаслідок обстрілів, забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, проблема застарілого житлового фонду, яка існувала ще до війни і яку більше неможливо відкладати. У сукупності це все наштовхує на очевидний висновок – Україні потрібна комплексна державна програма будівництва житла з довгим горизонтом планування і зрозумілими, стабільними фінансовими інструментами», – зазначив міський голова.

Крім того, він акцентував увагу на необхідності розвитку фонду житла для оренди – соціального та доступного. Ігор Терехов закликав розглянути можливість адаптації європейського досвіду, зокрема австрійської моделі житлових асоціацій з обмеженим прибутком. Це сприятиме появі доступного за вартістю житла, придатного як для довгострокової оренди, так і для подальшого викупу, і при цьому не створить надмірного навантаження на бюджети громад і держави.

«Для прифронтових міст і громад житлова політика – це не питання розвитку після війни, воно на часі вже зараз. Це соціальний якір для ВПО і чіткий сигнал для мільйонів українців за кордоном, що в Україну можна і варто повертатися. Житло – це першочергова проблема для мільйонів людей, і, якщо ми зможемо її вирішити, це буде історичною подією для країни», – підсумував Ігор Терехов.

Державна програма ‘СвітлоДІМ’: Як мешканці багатоповерхівок отримують генератори

В Україні діє програма, що дозволяє мешканцям багатоквартирних будинків отримувати автономні джерела електроенергії. Центр громадського моніторингу та контролю розповів, хто може подати заявку та як це зробити.

Держава запустила програму ‘СвітлоДІМ’ з метою зробити будинки енергонезалежними, щоб забезпечити світло, воду та опалення під час відключень електроенергії. У ній можуть взяти участь мешканці багатоповерхівок. Мінімальна висота будинку має становити 4 поверхи, а мінімальна кількість під’їздів – три.

Мешканці будинків, висота яких не перевищує 6 поверхів, можуть отримати компенсацію у розмірі 100 тисяч гривень. Українці, які живуть у багатоповерхівках на 7-16 поверхів, можуть розраховувати на 200 тисяч гривень. А мешканці висоток на 17 і більше поверхів – до 300 тисяч гривень.

Отримані кошти можна використати на закупівлю бензинових, дизельних або газових генераторів, інверторів, акумуляторів та сонячних панелей.

Заявку на участь у програмі можуть подати ОСББ, управителі багатоквартирних будинків або житлово-будівельні кооперативи. Заявку можна подати через “Дію” або сайт програми. Потрібен електронний підпис, спеціальний рахунок в Ощадбанку чи іншому банку-партнері програми.

Документи, які слід підготувати, включають офіційне рішення про придбання обладнання із залученням державної допомоги. Цей документ може відрізнятися залежно від того, керує будинком ОСББ, управитель чи кооператив.

Антикорупційні виклики 2026: Шлях до Верховенства Права

На початку 2026 року антикорупційна тематика залишається в центрі уваги українського суспільства. Центр громадського моніторингу та контролю аналізує досвід 2025 року та визначає ключові виклики на наступний рік.

Після кризового 2025 року, боротьба з корупцією переходить у фазу виконання зобов’язань та перевірки інституційної зрілості. 2026 рік розглядається як період системної та передбачуваної роботи, що очікується як українським суспільством, так і міжнародними партнерами. Ключовим орієнтиром залишається переговорний кластер «Фундаментальні питання», який включає верховенство права, судову реформу та антикорупційну політику.

Євросоюз наголошує на необхідності реального прогресу в цих сферах для подальшого руху. Це означає збереження процесуальної незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), усунення законодавчих прогалин та завершення ключових етапів судової реформи.

Особливу увагу приділяється скасуванню «правдок Лозового», які ускладнюють розслідування корупційних справ. Також важливим є стабільне функціонування системи електронного декларування, посилення інституцій, відповідальних за запобігання корупції, та виконання Антикорупційної стратегії на 2025–2027 роки.

2025-й став роком серйозних випробувань для антикорупційної системи. Спроба законодавчо обмежити незалежність НАБУ та САП призвела до масштабних протестів та продемонструвала, що питання їхньої незалежності стали частиною суспільного консенсусу. Успішні розслідування у сфері енергетики, оборонних закупівель та місцевого самоврядування підкреслили фокус антикорупційної роботи на злочинах, пов’язаних із ресурсами, критично важливими для оборони.

Європейські дипломати відзначають прогрес, але попереджають про необхідність уникнення самозаспокоєння. Успіхи мають бути перетворені на сталу систему, що вплине на подальшу євроінтеграцію та довіру до державних інституцій.