7 вересня міський голова Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов відвідав КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства». У межах візиту він оглянув перинатальний центр та відділення Волинської обласної дитячої клінічної лікарні — провідного надкластерного закладу регіону, де щороку лікуються понад 12 тисяч дітей. Під час спілкування з медиками ключовою темою стало питання скорочення народжуваності в Україні. Ігор Терехов підкреслив, що для покращення демографічної ситуації держава має зосередитися на підвищенні фінансової спроможності сімей. Посилаючись на дані Світового банку, він зазначив, що минулого року рівень бідності серед українців перевищив 41%. На думку мера, народження дитини не повинно призводити до зубожіння родини, тому впровадження ефективних соціальних програм є критично важливим. Попри те, що бюджетні ресурси країни наразі спрямовані на оборону, держава повинна поступово рухатися до подолання бідності. Асоціація прифронтових міст та громад уже підготувала пакет ініціатив, що передбачає зниження ПДВ на соціально значущі товари, а також підвищення мінімальної зарплати та соціальних виплат. Крім того, учасники зустрічі обговорили питання відтоку медичних кадрів, особливості фінансування через НСЗУ та роботу медичних установ в умовах воєнного стану.
Правління Асоціації прифронтових міст та громад обговорило житлову ситуацію в Україні під час війни
Учасники засідання правління Асоціації прифронтових міст та громад в онлайн-форматі обговорили стан житлової сфери України в умовах війни. Про це повідомляє Інфосіті.
Як зазначив очільник АПМГ, міський голова Ігор Терехов, нині в Україні пошкоджено або зруйновано 14% житлового фонду, а близько мільйона українців втратили власне житло.
«Формально у людини може залишатися квартира чи будинок, але якщо вона роками не може туди повернутися, це означає, що дому немає. Тому держава повинна враховувати не лише офіційно зареєстрованих, а всіх, хто через війну втратив можливість користуватися власним житлом», – наголосив Ігор Терехов.
Під час засідання також проаналізували реалізацію державних програм «єВідновлення» та «єОселя». За словами Ігоря Терехова, масштаби підтримки поки що не відповідають реальним потребам.
«Від цього залежить, чи залишатимуться люди у прифронтових громадах, чи повертатимуться додому, чи зможе бізнес знайти працівників, а міста – зберегти свій людський потенціал», – підкреслив мер.
Особливості розвитку прифронтових громад в Україні
Прифронтові міста та громади потребують спеціальної державної підтримки, оскільки вони не можуть розвиватися на рівних умовах із тиловими територіями. Про це заявив міський голова та очільник Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов під час ефіру національного телемарафону 17 квітня. Він зазначив, що неможливо ставити в однакові умови тилові та прифронтові міста. Для таких громад, як Харків, Херсон, Суми чи Запоріжжя, необхідна інша економічна модель, інші податки, а також підтримка бізнесу та населення. Ігор Терехов акцентував увагу на запровадженні спеціальних умов для інвестування, доступу до пільгових кредитних ресурсів, страхування воєнних ризиків та додаткових соціальних гарантій для мешканців. Він також підкреслив, що безпека є одним із ключових факторів для збереження населення, зокрема ефективна робота сил протиповітряної оборони, яким він подякував за захист міста. Мер зазначив, що для того, щоб люди залишалися, потрібно створити умови, які включають безпеку, роботу та підтримку бізнесу. Якщо цього не буде, різниця між економіками тилових і прифронтових громад лише зростатиме. Харків вже впроваджує власні стимули для підтримки економіки, зокрема скасував місцеві податки і збори, що сприяє розвитку малого та середнього бізнесу. Однак реалізація масштабних проєктів, таких як будівництво підземних шкіл та захисних споруд на енергооб’єктах, потребує додаткового фінансування з боку держави.
Прогрес виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС досяг 84% у 2025 році
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції оприлюднив Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2025 рік, передає Інфосіті. За результатами 2025 року загальний прогрес виконання Угоди зріс з 81% у 2024 році до 84% у 2025 році. У звіті зазначено, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію за 2014-2025 роки за основними виконавцями становить:
Кабінет Міністрів України – виконано 81% заходів;
Верховна Рада України – виконано 74% заходів;
інші органи державної влади – виконано 68% заходів.
У 2025 році найбільший прогрес у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, досягнуто у таких сферах:
Фінансовий сектор – приріст за рік становить 8%, загальний прогрес – 82%;
Соціальна політика та трудові відносини – приріст за рік становить 7%, загальний прогрес – 87%;
Митні питання – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 96%;
Сільське господарство – приріст за рік становить 5%, загальний прогрес – 79%.
Водночас найвищий рівень виконання зобов’язань зафіксовано у таких сферах:
Статистика та обмін інформацією – 100%;
Освіта, навчання та молодь – 99%;
Інтелектуальна власність – 98%.
Ознайомитися детальніше зі Звітом про за 2025 рік можна за посиланням.