Фінанси України на 2027 рік: головні акценти урядового проєкту кошторису

Урядовці направили на розгляд українського парламенту законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік. За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю, документ закладає підвищення прожиткового мінімуму, а також збільшення фінансування освітньої та медичної сфер поряд із протистоянням російській агресії. Переданий до Верховної Ради проєкт демонструє суттєве перевищення видатків над надходженнями: держава планує витратити 7,27 трильйонів гривень, тоді як доходи прогнозуються на рівні 5,65 трильйонів гривень. Найбільша доля коштів — 66,8% від загального обсягу — спрямовується на сектор безпеки і оборони. У порівнянні з поточним роком ці витрати зростуть до 3,76 трильйона гривень, додавши 320 мільярдів гривень. Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа зазначила, що вартість війни постійно зростає: у 2026 році доба бойових дій обходиться у 190 мільйонів доларів, що на 50 мільйонів доларів перевищує показник дворічної давності, роблячи Україну все більш залежною від майбутньої підтримки міжнародних партнерів. Одночасно влада закладає зростання соціальних витрат на 15,5% порівняно з поточним періодом. Видатки на освіту мають збільшитися на 21,6%, а на охорону здоров’я — на 13,9%. Проєкт також передбачає підняття прожиткового мінімуму майже на 11% та підвищення заробітних плат працівникам освіти і медицини. Проте новий бюджет викликає занепокоєння експертів через проблеми з наповненням скарбниці. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі для «УНІАН» висловив сумнів щодо спроможності західних союзників забезпечити різке зростання видатків, наголосивши на невизначеності щодо майбутніх запозичень та джерел ресурсів, закликавши до максимальної обережності. Видання «Економічна правда» звертає увагу на гострий дефіцит коштів у Міністерстві оборони цьогоріч, де до кінця року бракує 27 мільярдів доларів. Автори припускають аналогічний сценарій і у 2027 році, через що уряду доведеться коригувати кошторис уже під час його виконання. Окрім того, народна депутатка Ніна Южаніна виявила у пояснювальній записці положення, які можуть свідчити про пролонгацію ініціативи «Національний кешбек», хоча раніше її розглядали як кандидатку на скорочення через критичний стан державних фінансів, про що заявляв прем’єр Сергій Корецький. Прем’єр також попереджав про ризик втрати частини із 29,5 мільярда доларів зовнішньої допомоги через затримку необхідних голосувань у парламенті. Народні обранці можуть вносити свої правки до бюджетного проєкту до 1 жовтня, після чого Бюджетний комітет займатиметься підготовкою документа, а перше читання в сесійній залі заплановане на кінець жовтня.

Україна отримала майже 600 млн доларів США на соціальні виплати

Міжнародний банк реконструкції та розвитку передав Україні майже 600 млн доларів США для фінансування соціальних виплат найбільш вразливим категоріям громадян. Про це повідомляє ІнфоСіті.

Фінансування передбачає 300 млн доларів США за підтримки японських гарантій, а також 298,75 млн доларів США за підтримки двосторонніх гарантій уряду Великої Британії. Загальний обсяг проєкту SPIRIT становить 880 млн доларів США.

Проєкт охопить понад 1 мільйон українців, які потребують соціальної підтримки. Для отримання фінансування в межах спільного зі Світовим банком проєкту SPIRIT Уряд виконав усі необхідні умови.

У межах проєкту фінансування покриватиме 18 видів соціальних виплат. Серед них — допомога сім’ям з дітьми, дітям із тяжкими захворюваннями, дітям-сиротам, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, особам з інвалідністю, багатодітним родинам, оплата послуги «муніципальна няня», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, програма «єЯсла», а також інші програми соціальної підтримки, що фінансуються з державного бюджету та не пов’язані з військовими цілями.

Прозорість та контроль: Харківський антикорупційний центр залучається до управління міським бюджетом

У Харкові уклали меморандум про співпрацю між Харківською міською радою та громадською організацією «Харківський антикорупційний центр» з метою підвищення прозорості та ефективності використання міських коштів. Мета проєкту – забезпечення обґрунтованого та результативного використання бюджетних ресурсів у сфері містобудування, архітектури та інфраструктурних проєктів.

Як зазначають представники організації, важливо здійснювати обережний та відповідальний підхід до міського бюджету, враховуючи обмеженість ресурсів та необхідність підтримки Збройних сил та населення. Впровадження механізму, що передбачає громадське обговорення, конкурсний відбір проєктів та їх реалізацію, дозволить громаді бути більш залученою до прийняття рішень та забезпечити максимальну ефективність використання бюджетних коштів.

Ігор Терехов, організатор меморандуму, підкреслив, що співпраця сприятиме відкритим та прозорим бюджетним процесам, забезпечуючи активну участь громади у формуванні майбутнього міста.

Колишній директор фірми підозрюється у махінаціях з бюджетними коштами в Харкові

У Харкові оголошено підозру підприємцю у факті привласнення майже 1,2 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених на встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Про це повідомила Слобідська окружна прокуратура.

За даними слідства, директор ТОВ уклав договір з комунальним підприємством Харкова на реалізацію проєкту ІТП. Однак замість проведення робіт, він підписував документи, що підтверджували їх виконання, та переказував отримані кошти на власний рахунок, оформляючи це як «позики».

Сума незаконно виділених коштів, які належали територіальній громаді Харкова, склала майже 1,2 мільйона гривень. За фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, та легалізації (відмивання) майна, директору фірми повідомили про підозру (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України).

Зростання інвестицій українців в ОВДП за 2025 рік

У 2025 році українські фізичні особи значно збільшили обсяг інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), продемонструвавши зростання на 42,6%.

За попередній рік на аукціонах з розміщення ОВДП було залучено близько 570 млрд гривень, а у 2025 році портфель ОВДП у власності фізичних осіб виріс з 78,5 млрд грн до 111,9 млрд грн, що відповідає збільшенню на 33,4 млрд грн.

Це призвело до зростання частки громадян у загальному портфелі ОВДП – з 4,2% до 5,7%. Одночасно спостерігалося підвищення середньозваженої дохідності гривневих ОВДП (з 15,98% до 16,24%) та зниження дохідності ОВДП, номінованих у доларах (з 4,64% до 4,17%), тоді як ОВДП у євро приносили 3,22% прибутковості.

Зростання інтересу до ОВДП зумовлене кількома факторами, зокрема відсутністю оподаткування, 100% гарантією повернення коштів та спрощеним процесом інвестування.

Загальний обсяг коштів, залучених через внутрішні державні запозичення, становить близько 2 трлн гривень з початку повномасштабного вторгнення. Мінфін планує продовжити залучення коштів через ОВДП, передбачаючи залучення 420 млрд гривень у 2026 році.