Премʼєр-міністр України повідомив про запровадження режиму суворої економії державних фінансів, що не стосуються сфери оборони. Сергій Корецький зазначив, що цей підхід застосовуватимуть і під час формування кошторису на 2027 рік. Питання про те, чи торкнуться ці заходи соціальних виплат, досліджували фахівці Центру громадського моніторингу та контролю.
За словами очільника уряду, озвученими у Верховній Раді, держава переходить на режим максимальної економії задля фінансування захисту країни. Сергій Корецький підкреслив, що завдяки ухваленим рішенням уже вдалося акумулювати 70 мільярдів гривень економії, які повністю спрямують на потреби армії.
Премʼєр-міністр також підтвердив, що такий самий принцип діятиме й при підготовці державного бюджету на наступний рік. Звертаючись до народних депутатів, Сергій Корецький закликав їх активно долучитися до розробки бюджету на 27-й рік, спираючись на необхідність максимального заощадження кожної гривні.
Раніше виникали труднощі з фінансуванням Сил оборони. За оцінками керівника відомства Євгенія Хмари, дефіцит коштів сягає приблизно 27 мільярдів доларів.
Водночас Корецький запевнив, що політика економії не зачепить соціальні виплати, оскільки всі зобов’язання перед населенням держава виконає. Він додав, що жодних проблем із виплатою пенсій і заробітних плат не виникне.
Як пояснив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в інтервʼю агентству “УНІАН”, влада не має можливості зменшувати пенсії чи зарплати. Він наголосив, що соціальні видатки забезпечуються за рахунок макрофінансової допомоги партнерів, а ці кошти не можна спрямовувати на безпеку й оборону, незалежно від обсягів можливих скорочень.
Наразі фінансова система України критично залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у своїй колонці для “РБК-Україна” застерігав, що рівновага державного бюджету базується переважно на іноземних грантах, а не на внутрішніх надходженнях. До кінця поточного року Україна розраховує отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної допомоги, проте ці ресурси чітко прив’язані до прийняття парламентом відповідних законів.
Парламентарі поки не змогли ухвалити низку важливих нормативних актів, зокрема законопроєкти №15460 та №16051-1, які стосуються змін до Податкового та Митного кодексів. Йдеться про ініціативи щодо оподаткування посилок із-за кордону вартістю до 150 євро та впровадження європейських правил оподаткування електронної торгівлі. Оскільки ці документи є обов’язковою умовою для надходження міжнародної допомоги, відсутність необхідної кількості голосів у Верховній Раді призвела до тимчасової зупинки такого фінансування.
Міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики заявив, що через затримку закордонної допомоги Україна вимушено обмежує витрати державного бюджету. Чиновник попередив, що в першу чергу фінансуватиметься оборона і безпека за наявності доходів, тоді як інші видатки покриватимуться за появи додаткових джерел. Це стосується не лише загальнодержавного, а й місцевих бюджетів, а програми капітального будівництва будуть тимчасово зупинені. Міністр зазначив, що соціальних виплат обмеження поки не стосуються, і висловив сподівання, що до цього не дійде. Він також наголосив на неприпустимості зволікання з голосуванням за необхідні законопроєкти у такий складний період.
Окрім економії для Сил оборони, уряд має намір переглянути витрати самого оборонного відомства. Протягом місяця планується провести аудит задля підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів. Премʼєр-міністр пояснив необхідність таких кроків тим, що війна постійно дорожчає та суттєво змінюється, на що потрібно реагувати відповідним чином.
Експерти вже висловили припущення щодо потенційних сфер економії. Зокрема, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що скорочення можуть торкнутися загальних програм із резервного фонду, таких як “Національний кешбек”, а також капітальних витрат міністерств і відомств, які можуть почекати.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев також раніше виступав за перегляд державних витрат і називав програму “Національний кешбек” серед кандидатів на скорочення. На його думку, ефект від цієї програми для зростання ВВП мінімальний і дорівнює статистичній похибці, тому від неї варто відмовитися, спрямувавши вивільнені кошти на кредитування за програмою “5-7-9%”.
Програму “Національного кешбеку” свого часу запроваджували з метою підтримки громадян за придбання української продукції з частковим поверненням коштів. Накопичені суми не можна було зняти готівкою, проте дозволялося витрачати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, донати для ЗСУ чи купівлю інших українських товарів.
