Позначка: економіка

Опубліковано

Харківський бізнес в умовах війни: діалог влади та підприємців

Під час засідання Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Харківському міському голові обговорили стратегії для забезпечення економічної стійкості міста. З початку 2024 року місцевий бізнес зміг заощадити 2,4 мільярда гривень завдяки пільгам на земельний податок, оренду комунального майна та нерухомість. Міський голова зазначив, що окремі податкові послаблення продовжують діяти, проте обмежені ресурси міського бюджету не дозволяють повністю скасувати податки для підприємств. Важливим питанням залишається підготовка до зими, до якої підприємці готуються самостійно, залучаючи власні ресурси для продовження діяльності. Попри зусилля міської влади, бізнесмени наголошують, що системні проблеми, такі як економічна та платіжна кризи в державі, потребують рішень на національному рівні. Підприємці виступили з ініціативою щодо надання пріоритетної підтримки бізнесу, що працює на прифронтових територіях. Міська влада висловила готовність сприяти у підготовці звернень до Кабінету Міністрів України та уряду. Мер Харкова підкреслив, що попри складну ситуацію, головним завданням залишається збереження економічної активності та створення умов, щоб люди залишалися в місті.

Опубліковано

Харків та Дебрецен: стратегічне партнерство та обмін досвідом

Харків налаштований на розвиток економічної співпраці з угорським містом Дебрецен. Зокрема, місто планує запозичити досвід створення індустріальних парків. Про це повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов під час спілкування з представниками угорських медіа, про що інформує «Інфосіті». За словами мера, підписана угода про побратимство вже наповнюється конкретними діями. Окрім культурної співпраці, організації відпочинку для харківських дітей та підготовки до передачі автобусів, міста визначили вектори взаємодії в економічній та інвестиційній площинах. Під час візиту Ігор Терехов детально ознайомився з економічними здобутками Дебрецена. Особливий інтерес викликала модель створення індустріальних парків, яка, на думку міського голови, є надзвичайно цінною для Харкова та інших міст України. Ігор Терехов наголосив, що партнерство з Дебреценом є вкрай важливим для харків’ян, які щодня стикаються з викликами російської агресії.

Опубліковано

Державний бюджет України на 2027 рік: головні пріоритети та показники

Кабінет Міністрів України офіційно схвалив проєкт Закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» (реєстр. № 16000). Ключовим пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки та оборони, на що виділено 4 трлн 885 млрд гривень, що становить 43,8% до ВВП. Водночас Уряд збільшив видатки на соціальну сферу, освіту, охорону здоров’я, ветеранську політику, підтримку ВПО, розвиток економіки та регіонів. Доходи бюджету заплановані на рівні 5 трлн 648 млрд гривень, а видатки — 7 трлн 272 млрд гривень. Потреба у міжнародній підтримці складає 52,6 млрд доларів США, які очікуються від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів. В освіті передбачено підвищення зарплат вчителів на 65% порівняно з 2025 роком, а середня зарплата досвідченого вчителя складе 27,3 тис. гривень. В охороні здоров’я видатки зростуть до 292,5 млрд гривень, що дозволить підвищити зарплати лікарів спеціалізованої допомоги до 30 тис. гривень, а медсестер — до 20 тис. гривень. На ветеранську політику спрямують 20,5 млрд гривень, з яких 12,2 млрд піде на підтримку повернення ветеранів до цивільного життя. Підтримка економіки та бізнесу складе 96 млрд гривень, включаючи 58,7 млрд на страхування від воєнних ризиків. Також передбачено 116 млрд гривень на публічні інвестиційні проєкти та 133,6 млрд гривень на підтримку регіонів і громад. Дорожній фонд частково відновлюється з фінансуванням 52,8 млрд гривень, а 18,2 млрд гривень виділено на компенсацію різниці в тарифах. Крім того, 61,5 млн гривень закладено на підтримку пластового руху.

Опубліковано

Тенденції на ринку нерухомості в Україні у 2026 році

У першому кварталі 2026 року спостерігається зростання цін на квартири в більшості регіонів України. Про це повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю. Лідерами за вартістю квартир на вторинному ринку є Київ, Львів та Ужгород, згідно з щоквартальним звітом ринку нерухомості від ЛУН. Найдорожчі однокімнатні квартири за підсумками першого кварталу цього року виявилися у Львові, де середня ціна становить $71,6 тис. Друге місце займає Київ з ціною $70 тис., а третє — Ужгород з $67 тис. Що стосується двокімнатних квартир, то їх ціни на початку квітня виглядають так: $110 тис. у Києві, $100 тис. у Львові та $95,3 тис. в Ужгороді. У сегменті трикімнатних квартир ціни розподілилися наступним чином: $160 тис. у Києві, $126 тис. у Львові та $112 тис. в Ужгороді. Проте аналітики вважають, що ця трійка лідерів може незабаром змінитися, оскільки середня вартість трикімнатних квартир у Чернівцях майже досягла рівня Ужгорода і становить $110 тис. Загалом, ціни на трикімнатне житло зростають по всій країні. Найбільше подорожчання зафіксовано в Сумах, де середня вартість трикімнатної квартири зросла на 45% за рік, хоча вона залишається однією з найнижчих в Україні — $53 тис. Серед однокімнатних квартир на вторинному ринку найбільше зростання спостерігається в Тернополі — 37% за рік (до $50 тис. у середньому). На другому місці — Одеса з +25% (до $49,5 тис.), а на третьому — Рівне з +20% та середньою ціною $57 тис. Двокімнатні квартири на вторинному ринку також суттєво подорожчали: в Сумах — 23%, у Кропивницькому та Чернівцях — 20%. Лідером, як і в сегменті однокімнатних квартир, залишається Тернопіль з +34%. Ціни на новобудови також зростають. За даними аналітики ЛУН, найдорожчі однокімнатні квартири на первинному ринку наразі у Львові (3 млн грн), Києві (2,6 млн грн) та Вінниці (2,1 млн грн). Серед двокімнатних квартир лідирує Кропивницький (4,5 млн грн), Львів (4,2 млн грн) та Київ (4 млн грн). Що стосується трикімнатних квартир, то найвищі ціни в Кропивницькому (6,4 млн грн), Ужгороді (5,9 млн грн) та Києві (5,4 млн грн). Найбільше зростання за рік зафіксовано у Житомирі (29%), Тернополі та Хмельницькому (21%), Івано-Франківську (15%), Одесі та Рівному (14%), Львові (11%), Києві (9%) та Ужгороді (4%). Якщо розглядати зростання в доларах, то у Львові воно становило 6%, у Києві — 2%, а в Ужгороді ціни залишилися на тому ж рівні. Єдине зниження спостерігається в Запоріжжі, де середні ціни впали на 5% за рік. За даними ЛУН, станом на березень 2026 року інтерес до купівлі будинків становить 50-70% від попиту на квартири. Цей сегмент починає поступово відновлюватися після спаду на початку 2024 року. “Якщо порівнювати купівлю та оренду будинків, то основна відмінність полягає в сезонності. Попит на оренду має чітко виражений літній пік, тоді як інтерес до купівлі розподілений більш рівномірно протягом року”, — зазначається в аналітиці.

Опубліковано

Гранти для підприємців: програма «єРобота» на Харківщині

У 2026 році в рамках державної програми «єРобота» 110 заявників, серед яких п’ять учасників бойових дій, отримали гранти для відкриття або розвитку власної справи. Як повідомляє Інфосіті з посиланням на ХОВА, бізнес-плани передбачають створення 189 нових робочих місць. Загалом з моменту старту програми на Харківщині 1 682 підприємці отримали мікрогранти. Цього року послугами Харківської обласної служби зайнятості скористалися 15 107 громадян, з яких 11 307 мали статус безробітного. Постійну або тимчасову зайнятість забезпечено для 6 039 осіб, з яких 3 496 отримали постійну роботу. Обласна служба зайнятості продовжує системно підтримувати людей, які шукають роботу, а також роботодавців, які потребують кваліфікованих кадрів. Наразі ми співпрацюємо з 2 505 роботодавцями, які надали 7 657 вакансій. Важливою складовою залишається реалізація проєкту «Армія відновлення». Протягом трьох місяців 2026 року видано 2 273 направлення на суспільно корисні роботи для тимчасово безробітних громадян, а також незайнятих внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і пенсіонерів віком до 70 років, — зазначив директор Харківського обласного центру зайнятості Денис Олійник. Крім того, з метою підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці служба зайнятості організувала професійне навчання для 1 113 осіб.

Опубліковано

Зниження середньої зарплати в Харковатській області у січні 2026 року

Середня заробітна плата на Харківщині в січні цього року становила 22 813 грн, що на 12,5% менше порівняно з груднем 2025 року. Про це повідомило ГУ статистики у Харківській області, передає Інфосіті. Найбільшою була заробітна плата у працівників підприємств інформації та телекомунікацій (65 287 грн); добувної промисловості і розроблення кар’єрів (45 349 грн); фінансової та страхової діяльності (44 314 грн); державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (33 417 грн); будівництва (32 660 грн). Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у працівників освіти (16 482 грн); зайнятих у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (15 737 грн). Найменше у січні отримали зайняті у сферах мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (13 680 грн). “Таке зниження на початку року є типовим сезонним явищем, пов’язаним з виплатою річних премій та бонусів у грудні, які не виплачуються у січні”, – зазначають економісти. Нагадаємо, мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року в Україні становить 8 647 грн.

Опубліковано

Харків: Шлях до Відновлення та Розвитку

Відбудова Харкова стане ключовим фактором економічного відновлення країни. Це дозволить створити нові робочі місця та повернути жителів у громади. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад, Харківський міський голова Ігор Терехов на форумі «Стійкість, відновлення, розвиток: Візія прифронтових громад — 2026».Під час дискусійної панелі в межах форуму Асоціації прифронтових міст і громад обговорювалися питання відновлення енергетики, безпекової ситуації, відбудови житла та інфраструктури, а також сподівання на мир і повернення людей до своїх домівок.

Опубліковано

Будівництво як ключ до економічного відновлення України

Розвиток будівельної галузі має стати основою для економічного зростання країни, оскільки він сприяє створенню робочих місць та поверненню людей у громади. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст та громад, мер Харкова Ігор Терехов під час економічної панелі форуму «Стійкість, відновлення, розвиток: Візія прифронтових громад – 2026», повідомляє Інфосіті.

За словами мера, Україна повинна проводити відбудову вже зараз, під час війни, щоб населення мало де жити та працювати і не виїжджало з громад. Водночас необхідне чітке бачення ролі будівельної галузі як однієї з ключових складових економічного відновлення держави після встановлення миру.

«Саме будівництво може бути драйвером майбутнього економічного розвитку України. Подібний шлях проходили європейські країни після масштабних криз, наприклад, Німеччина після Другої світової війни та в 1990-х роках. Нам потрібне бачення того, як будівництво буде драйвером економічної відбудови України. Це і робочі місця, і розвиток технологій, і енергозбереження. Бо неможливо просто будувати так, як було раніше. Сьогодні зовсім інші вимоги», – наголосив Ігор Терехов.

Окрему увагу міський голова приділив питанню реновації застарілого житлового фонду. За його словами, будинки, зведені 50-100 років тому, вже не відповідають сучасним вимогам комфорту та енергоефективності. Тому Україна потребує державної програми реновації житла з урахуванням цих стандартів.

Ігор Терехов підкреслив, що питання енергозбереження стане одним із основних у процесі відновлення, адже від вартості та доступності енергоносіїв залежатимуть якість життя людей і стійкість громад у майбутньому.

Опубліковано

Харків’яни активно користуються ‘Картками харків’янина’ – заощадження зростають

Міський проєкт «Картка харків’янина» набуває все більшої популярності серед мешканців Харкова. Програма об’єднує харків’ян, надаючи їм реальні переваги у вигляді бонусів та знижок. Щомісяця до програми приєднуються понад чотири тисячі нових учасників. За майже п’ять років дії активні користувачі заощадили понад 75 мільйонів гривень – у середньому близько трьох мільйонів щомісяця. Отримати ‘Картку харків’янина’ можна як онлайн, так і офлайн – через міські сервіси.

Опубліковано

Відновлення після війни: Житлова політика як двигун економіки прифронтових міст

Житлова політика для прифронтових міст має розглядатися не як соціальна допомога, а як ключовий економічний інструмент відновлення, запуску ринку праці та наповнення місцевих бюджетів.Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов, передає Iнфосiтi.За його словами, саме житлова проблема визначає, чи зможуть прифронтові громади перейти від режиму виживання до реального відновлення. Мер наголосив, що повернення мешканців напряму впливає на економіку міста: без людей не працює ринок праці, не відновлюється малий і середній бізнес, не формується стабільний попит, а місцеві бюджети залишаються дефіцитними.«Житлова політика виходить далеко за межі соціальної сфери. Для прифронтових міст це економічний інструмент, який визначає здатність утримати лікарів, вчителів, комунальників, інженерів, підприємців – усіх, хто забезпечує щоденне життя міста», – підкреслив Ігор Терехов.В Асоціації прифронтових міст та громад зазначили, що точкові житлові рішення не формують довіри та не дають людям відчуття стабільності. Громадам потрібна системна житлова політика з горизонтом планування на роки вперед, інтегрована в загальну стратегію економічного відновлення держави.