Діти з інвалідністю: Чому важливо забезпечити сімейний догляд?

Голова Асоціації прифронтових міст та громад, Ігор Терехов, заявляє про критичну проблему: значна кількість дітей з інвалідністю опиняється в інтернатах через недостатню підтримку їхніх сімей з боку держави.

Станом на сьогодні, близько 2655 дітей з інвалідністю перебувають у профільних закладах. В Україні функціонує 718 закладів інституційного догляду, що ускладнює координацію та знижує ефективність захисту прав дитини.

Терехов підкреслює, що основна причина – відсутність доступних послуг у громадах, особливо у прифронтових регіонах. Війна посилила соціальні ризики та навантаження на сім’ї, обмежуючи доступ до допомоги.

«Діти з інвалідністю повинні жити у своїх сім’ях, отримуючи необхідну підтримку від держави. Відсутність належної системи реабілітації, догляду та підтримки батьків часто змушує сім’ї віддавати дитину до спеціалізованого закладу», – наголошує Ігор Терехов.

Асоціація прифронтових міст та громад закликає перенаправити увагу державної політики з утримання інтернатів на підтримку сімей і розвиток послуг у громадах. Це включає створення виїзних реабілітаційних команд, розвиток денних форм догляду, забезпечення допоміжними технічними засобами, організацію послуг тимчасового догляду та соціального транспорту.

Сирітство в Україні: Роль державної підтримки сімей

Проблеми соціального сирітства в Україні, зокрема, висока статистика дітей, які опинилися у піклуванні держави, пов’язані не лише з втратою батьків, а й з недостатнім рівнем підтримки сімей у громадах. Про це заявив Ігор Терехов, голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова.

За словами Терехова, значна частина дітей потрапляє до системи опіки через бідність, складні життєві обставини та брак доступних соціальних програм. Держава часто втручається лише тоді, коли криза стає незворотною.

У країні наразі понад 64 тисячі дітей мають статус сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Більшість з них виховуються під опікою родичів – переважно бабусь та дідусів – які часто самостійно змушені докладати максимум зусиль для забезпечення своїх онуків, а їхня підтримка з боку держави часто відсутня. Ефективнішим, за словами Терехова, є раннє виявлення сімей у складній ситуації та їх підтримка.

«Соціальне сирітство виникає, коли держава не реагує вчасно, і зазвичай закінчується довгим перебуванням дитини в інтернатному закладі – без належного статусу, можливостей та мінімальними шансами на нормальне життя», – підсумував Ігор Терехов, наголошуючи на системному провалі державної політики.

Патронат як альтернатива інтернатам: перспективи для дітей в зоні бойових дій

У складних умовах війни, коли сім’ї стикаються з численними кризами, патронат набуває особливої актуальності. Голова Асоціації прифронтових міст та громад, Ігор Терехов, наголошує на необхідності масштабування цієї системи, особливо в прифронтових громадах, де соціальні ризики значно зросли.

Ключові моменти підтримки дітей

  • Розширення сімейного догляду: Патронатні сім’ї забезпечують тимчасовий догляд за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, надаючи їм сімейне середовище.
  • Специфіка прифронтових громад: У цих громадах система патронату має бути максимально розвинена, враховуючи підвищені соціальні ризики.
  • Зменшення залежності від інстанцій: Ігор Терехов вважає, що інтернати мають стати винятком, а патронат – основною формою підтримки дітей у кризових ситуаціях.

Станом на 2025 рік, в Україні діяла вже 559 патронатних сімей, в яких перебувало 1066 дітей. Асоціація прифронтових міст та громад закликає до державної підтримки розвитку патронату.