В Україні законодавчо змінили мінімальну суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, після досягнення якої заборонено конфісковувати єдине помешкання громадян. Тепер цей ліміт становить 430 тисяч гривень замість попередніх 170 тисяч. Таке рішення було прийняте на тлі масового накопичення мільярдних боргів населення за комуналку, про що повідомляють фахівці Центру громадського моніторингу та контролю.
Згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції, критерій боргу підняли з 20 до 50 мінімальних заробітних плат, що у 2026 році дорівнює 432 350 гривень. Подібні нововведення закріплені законом під номером 4833-IX, який набрав чинності наприкінці жовтня. Аналітики відомства підрахували: якщо щомісячні рахунки за комунальні послуги складають 6 тисяч гривень, то для досягнення суми понад 430 тисяч доведеться ухилятися від платежів приблизно шість років поспіль. Водночас у міністерстві підкреслюють, що навіть перетин цієї позначки не призводить до автоматичного позбавлення власності. Окремо діють гарантії підвищеного захисту єдиного помешкання для військовослужбовців, а для мешканців територій активних бойових дій та тимчасово окупованих регіонів передбачені спеціальні запобіжники під час виконавчих проваджень.
Як зазначає заступник очільника Мін’юсту Андрій Гайченко, для втрати свого єдиного житла через комунальні недоплати людині доведеться докласти чималих зусиль, оскільки таких неплатників налічуються одиниці. За його словами, у 99,999% ситуацій майно громадян залишається недоторканним, і він закликає населення не панікувати. Зі свого боку, експерти видання «Мінфін» наголошують, що нові правила жодним чином не скасовують обов’язку вчасно розраховуватися за комунальні послуги, а за ігнорування платежів постачальники й надалі мають право звертатися до судових інстанцій. Крім того, іпотечні об’єкти та певні специфічні види зобов’язань підпадають під окремі винятки із загального ліміту.
Процедури примусового стягнення єдиного житла через заборгованості в Україні залишаються вкрай складними та поодинокими. Значного суспільного резонансу набула ситуація навколо пенсіонера Івана Берестецького, який втратив столичну квартиру через накопичення комунальних боргів, що тягнулися ще з 2004 року. Через відсутність індивідуального лічильника на воду чоловіку, ймовірно, роками приписували загальнобудинкові витрати. З урахуванням судових санкцій загальна сума зобов’язань зросла до 875 тисяч гривень. Оскільки власник повністю ігнорував судові засідання у цій справі, нерухомість виставили на відкритий аукціон. Її придбав столичний рієлтор за 1 мільйон гривень і згодом перепродав за 1,8 мільйона. У коментарях представники поліції підтвердили факт відкриття кримінального провадження для ретельного з’ясування всіх обставин.
За інформацією Державної служби статистики, станом на кінець червня 2026 року сукупна заборгованість громадян України за спожиті комунальні послуги досягла 104,2 мільярда гривень. Найбільші обсяги недоплат зафіксовані за постачання теплової енергії та гарячої води — 33,8 мільярда гривень, а також за природний газ — 29,1 мільярда гривень.
Станом на початок липня Єдиний реєстр боржників містив 829,7 тисячі проваджень щодо комунальних боргів. Протягом перших шести місяців 2026 року до цієї бази внесли понад 108 тисяч нових виконавчих справ. Найбільшу динаміку появи нових боргів зафіксовано на Харківщині, Дніпропетровщині та Миколаївщині.