У Харкові триває оновлення системи обліку комунальних ресурсів. Встановлюються спеціальні пристрої, які дозволяють дистанційно знімати показники лічильників у загальних приміщеннях багатоквартирних будинків. Зокрема, роботи ведуться на Північній Салтівці — районі, що зазнав значних руйнувань під час війни. На вулиці Наталії Ужвій комунальні служби встановлюють сучасні прилади обліку, які автоматично фіксують показники та передають їх на сервер. На сьогодні в місті вже встановлено близько семи з половиною тисяч таких пристроїв. Фахівці прагнуть охопити всі лічильники, особливо у важкодоступних місцях. Це дозволяє уникнути зайвих виїздів працівників і спрощує обслуговування будинків, де доступ до приладів ускладнений. Паралельно з цим у будинках оновлюється інфраструктура. У під’їздах встановлюють нові двері до сміттєприймальних камер, що не лише покращує зовнішній вигляд, але й забезпечує безпечніше зберігання інвентарю прибиральників, запобігаючи пошкодженням і задимленню через недбале поводження з відходами. Модернізація інженерних мереж у Харкові триває. Впровадження сучасних технологій підвищує ефективність обслуговування будинків, економить ресурси та створює комфортніші умови для мешканців.
Зміни в оплаті комунальних послуг для власників пошкодженого житла
Загальна заборгованість українців за комунальні послуги перевищила 113 мільярдів гривень. У зв’язку з цим Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє мешканцям пошкоджених квартир не сплачувати комунальні платежі. Деталі реалізації цього закону були представлені в Центрі громадського моніторингу та контролю. 25 березня Верховна Рада ухвалила закон, що звільняє власників пошкодженого житла від оплати комунальних послуг на період відновлення. За цей закон проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як буде здійснюватися нарахування комунальних платежів у випадках, коли житло постраждало або було знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, пов’язаних із збройною агресією Росії проти України. Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирними будинками, якщо вони пошкоджені і не придатні для проживання. Також власники таких помешкань не будуть сплачувати за окремі комунальні послуги, поки їхні квартири не стануть придатними для життя. Окремо прописано, як буде фіксуватися шкода та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг для своєчасного зупинення нарахування платежів. Як зазначено на сайті Верховної Ради, ці положення діятимуть протягом всього періоду воєнного стану та один рік після його завершення або скасування. Закон має на меті усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків, що стане важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації. Незважаючи на мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комунальних послуг за рік — з лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найбільше подорожчало управління багатоквартирними будинками, тарифи на яке зросли на 13,8%. Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних послуг. Наприклад, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%. Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже досягла 113,4 мільярда гривень, згідно з даними Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги зросли на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 мільярда гривень за комунальні послуги, але сплатили лише 64,1 мільярда гривень, що становить 83,1% від необхідної суми. Найкраща ситуація з оплатою спостерігається за водопостачанням та водовідведенням: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Проте, найбільші проблеми виникають з оплатою за тепло та гарячу воду, де рівень платежів впав до 59,3%. Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 мільярдів гривень, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також спостерігаються за газопостачанням та його розподілом — 35,4 мільярда гривень, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 мільярдів гривень (+2,7%). За водопостачання — 10,1 мільярда гривень (–2,8%). Ще близько 12,7 мільярда гривень становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття. Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 мільярда гривень. 4,1 мільярда гривень боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 мільярда гривень — жителі Полтавщини, 2,9 мільярда гривень — Києва та ще 2,1 мільярда гривень — Київщини. 1,6 мільярда гривень заборгували жителі Харківщини.
Відновлення ліфтів у Харкові: нові досягнення комунальників
Фахівці КСП «Харківміськліфт» успішно запустили ліфт у житловому будинку на вулиці Леся Сердюка, який був виведений з ладу ще у 2022 році. Про це повідомляє Інфосіті. Протягом минулого тижня фахівці також запустили ще 16 ліфтів і відновили дві системи диспетчеризації. Роботи проводилися на проспектах Людвіга Свободи та Перемоги, а також на вулиці Клочківській і бульварі Гончарівському. Комунальники також відреагували на 210 випадків застрягання пасажирів у кабінах, що виникали через відключення електроенергії. Загалом за минулий тиждень підприємство обробило понад 1,5 тисячі заявок на ремонт ліфтового обладнання та внутрішньобудинкових мереж, повідомила пресслужба міськради.
Високий рівень оплати комунальних послуг у Харковаській області
Незважаючи на воєнний стан та ріст тарифів, рівень оплати комунальних послуг в Харківській області залишається відносно високим. За інформацією Головного управління статистики в Харківській області, у ІV кварталі 2025 року населенням області було сплачено за житлово-комунальні послуги 4 187,6 млн. грн. Сума коштів, нарахованих населенню за житлово-комунальні послуги у ІV кварталі 2025 року, склала 5 018,6 млн. грн. Таким чином рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг становив 83,4 % від усієї суми нарахувань.
Територіальні центри Харкова: підтримка літніх вихованців у складних обставинах
Посилена підтримка для найбільш вразливих. Пенсіонерка Любов Ігнатова проживає одна в багатоповерхівці Новобаварського району Харкова. У віці 70 років у неї серйозні проблеми зі здоров’ям, що ускладнює вихід з дому. Після вибухів та зникнення світла та опалення вона відчувала значний страх. Соціальна працівниця привезла необхідні продукти, допомогла вирішити комунальні питання та забезпечила підтримку. Разом вони переглянули родинні фотографії та згадали теплі спогади. Така допомога стала для пані Любові важливою опорою.
Ситуація схожа склалася і з іншою підопічною терцентру – Софією Паламарчук. Вона також проживає самостійно. Після ударів по енергетичній інфраструктурі її квартира залишилася без опалення. Жінка зізналася, що спочатку не могла стримати сліз. Соціальна працівниця негайно прибула та надав необхідну допомогу.
В Києві та області зросла кількість звернень до 112 через відсутність комунальних послуг
Оператори Служби 112 опрацювали понад 20 тисяч звернень, пов’язаних з відсутністю опалення, електроенергії та води в будинках киян та жителів області.
Ситуація в Києві залишається складною
Найбільше звернень, майже 15 тисяч, надійшло від мешканців Києва та Київської області. За словами міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, найскладніша ситуація наразі склалася саме у столиці, де тисячі фахівців залучені до відновлювальних робіт.
Дії рятувальників та поліції
- ДСНС проводить аварійні роботи на об’єктах, пошкоджених російськими атаками, для швидкого відновлення комунальних послуг.
- ДСНС розгорнула понад 90 наметів обігріву, де рятувальники надають допомогу та психологи надають підтримку.
- Поліція виконує функції пунктів обігріву та перевіряє реагування на звернення громадян до 112.
Пунктки незламності та підтримки
У Києві більше 1300 пунктів незламності пропонують місця для обігріву, зарядки гаджетів та доступу до інтернету. Крім того, торговельні центри, заклади харчування та АЗС також діють як пункти незламності, зокрема й під час комендантського часу.
Щоб дізнатися, де знаходиться найближчий пункт незламності або обігріву, зверніться до Служби 112 або скористайтеся застосунком Дія.
Як українці використовують ‘Зимову підтримку’: аналіз витрат та додаткові програми
Більше 11 мільярдів гривень українці витратили на отриману у рамках програми ‘Зимова підтримка’ допомогу. Це стало відомо з повідомлення прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, яка повідомила про активне використання коштів громадянами.
Найбільше кошти було спрямовано на оплату комунальних послуг – близько 80% від загальної суми. Крім того, значну частину українці витратили на придбання продуктів харчування, ліків та донати на підтримку Сил оборони України.
Загалом, понад 17,8 мільйонів українців, включаючи 3,5 мільйони дітей, отримали 1000 гривень у межах цієї програми. Всі виплати були здійснені на 100% і можуть бути використані до 30 червня 2026 року.
Окрім ‘Зимової підтримки’, діють інші державні програми, зокрема цільова допомога для мешканців прифронтових територій та внутрішньо переміщених осіб (включаючи виплати на дрова та компенсацію за електроенергію), а також підтримка енергоефективності для бізнесу та приватних будинків.
Детальніше про всі програми можна дізнатися на платформі zyma.gov.ua.