51 років Харківському метро: люди, традиції та сподівання на нові станції

Харківський метрополітен, який називають унікальною транспортною артерією, підземним серцем і гордістю міста, відзначає 51-шу річницю від дня заснування. Із 12 тисяч міст на планеті лише трохи більше двохсот мають власний метрополітен. І тільки в одному з них працюють метрошкола та дитячий садок.

Урочистості з нагоди річниці були скромними та пройшли у звичному робочому ритмі — після наради. У залі зібралися переважно свої, більшість із них були в робочій формі. Працівники метро приймали привітання від міської ради, виконкому, а також подяки Харківського міського голови Ігоря Терехова.

За кожною грамотою та відзнакою стоїть щоденна праця і справжні «тихі» подвиги працівників підземки. Цього дня звання «Почесний працівник Харківського метрополітену» отримали дві жінки.

Серед них — начальниця служби пасажирських перевезень Оксана Данільченко. Вона знає поіменно і в обличчя кожного харків’янина з тих, хто й досі ночує на станціях. У її пам’яті зберігся кожен день тих місяців, коли метро стало спільним домом для тисяч мешканців міста. Для неї це не лише робота, а й головний обов’язок та покликання — робити метрополітен зручним і гостинним для людей.

Почесна працівниця метрополітену Валентина Володимирівна Дзюба цього року разом із рідним підприємством відзначає і власний піввіковий трудовий ювілей. У підземці вона працює ще з часу її будівництва.

Із перших днів війни допомагав харків’янам у метро інженер технічного відділу та ветеран Харківського метрополітену Юрій Педан. Він добре знає, як живе підземка у звичайному, нічному та цілодобовому режимі.

З інженерного погляду метро — це справжнє місто в місті зі своїми особливостями. Роботи в тунелях тривають безупинно — і вдень, і вночі.

За піввікову історію Харківський метрополітен пережив багато цікавого, грандіозного і страшного. Проте його технологічний годинник не зупинявся ні на хвилину і не давав збою.

Це стало можливим завдяки потрійному запасу міцності, який заклали багато поколінь і династій цього унікального колективу. Від першого дня і донині тут діють як зафіксовані на папері, так і закарбовані в ДНК правила залізного порядку в усьому — від щоденного контролю гальмівних систем вагонів до чистоти рухомого складу та платформ.

У великій родині метрополітенівців переконані: під землею дрібниць не буває.

Є в колективу і свої мрії — насамперед про нові станції, які колись неодмінно збудують і на Одеську, і на Салтівку, і туди, куди це потрібно більшості харків’ян.

Та головна мрія для всіх одна — щоб якнайшвидше повернулося мирне життя.

Харківський метрополітен започаткував озеленення біля станцій

У КП «Харківський метрополітен» під гаслом «Метрополітен — більше, ніж транспорт» вирішили поступово змінювати філософію підприємства. Першим кроком став благоустрій території біля виходів зі станції «Перемога» на Олексіївці.

Ділянку підготували завчасно. Спершу там висадили живу огорожу з пухироплідника та барбарису — близько пів сотні кущів. Після цього композицію доповнили лавандою та ґрунтопокривними трояндами, щоб простір виглядав не лише охайно, а й затишно.

До роботи з лопатами та лійками долучилися переважно керівники підрозділів. Працівники станції, які були на зміні, також по черзі виходили подивитися на результат спільної праці. Надалі саме вони доглядатимуть за новими насадженнями.

Нові клумби одразу привернули увагу пасажирів і перехожих. Особливого символізму додає те, що лаванда зацвіла саме там, де на початку повномасштабної війни лунали вибухи.

Уже наступної суботи традицію продовжили біля станції «Ярослава Мудрого». Простір між пішохідними виходами, який раніше залишався порожнім, теж перетворили на сучасну квіткову композицію.

Як зазначає генеральний директор КП «Харківський метрополітен» Олексій Лука, нині підприємство відповідає не лише за підземну інфраструктуру, а й за значну частину міського простору. Від станцій і тунелів до трамвайних колій та зупинок — кожна локація має відповідати високим стандартам чистоти, комфорту та естетики.

У підприємстві підкреслюють, що на облаштування обох клумб не витратили жодної бюджетної гривні.