Росія активно вербує українських підлітків через інтернет, що піднімає питання безпеки дітей онлайн та можливих обмежень у соцмережах. Центр громадського моніторингу та контролю досліджує цю проблему. Верховна Рада працює над законодавством, яке має на меті захистити українських дітей в інтернеті. Народна депутатка Юлія Гришина зазначила, що за її запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі. Результати вражають: кожен четвертий підліток проводить онлайн понад 7 годин на день; 4 з 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok; кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі, а 60% дітей не розповідають про це нікому. Соцмережі сьогодні — це не лише комунікація, але й ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування, — написала Гришина у соцмережі. Вона підкреслила, що парламент має знайти збалансовані рішення, які забезпечать реальний захист без тотальних заборон. Для цього потрібно перейняти найкращий світовий досвід і адаптувати його до українських реалій. Народний депутат Ярослав Юрчишин також піднімав питання безпеки дітей у цифровому середовищі. Він зазначив, що забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри, але TikTok та Telegram залишаються без контролю. Ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а іноді й реального. Сьогодні українські діти не лише дивляться відео в соцмережах, але й стають об’єктами обробки, вербування та впливу. У країні, що воює, немає механізмів захисту неповнолітніх від цифрових загроз. За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми, і значна частина з них була завербована через месенджери та соцмережі, зокрема Telegram. Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті, зазначила, що діти та підлітки використовують цифрові сервіси неконтрольовано. Більшість соцмереж мають нижню вікову межу для реєстрації, зазвичай 13 років. Проте батьки часто толерують обхід правил, сприймаючи вміння дитини користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості. Австралія стала однією з перших країн, яка встановила мінімальний вік для користування соцмережами — 16 років. Закон, ухвалений наприкінці 2024 року, показує обережний оптимізм: більше половини опитаних батьків вважають заборону ефективною, хоча визнають, що вона потребує доопрацювання. Греція планує з 1 січня 2027 року заборонити доступ до соцмереж дітям до 15 років, а Франція вже підтримала законопроект, який передбачає обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. Польща також готує законопроект, який заборонить дітям віком до 15 років користуватися соціальними мережами. В Іспанії уряд оголосив про намір заборонити доступ до соцмереж для підлітків до 16 років. Головна проблема вікових обмежень полягає в надійній перевірці віку користувачів без порушення приватності. Критики таких обмежень застерігають, що деякі діти можуть перейти на менш регульовані платформи, де ризики ще вищі. Опитування, проведене медіа “Нова Українська школа”, показало, що 60% респондентів підтримують вікові обмеження, вважаючи, що соцмережі шкодять дітям. 32% підтримали часткові обмеження, а 1% категорично проти. Важливо знайти баланс між безпекою дітей та доступом до корисного контенту.
