Японія надала Україні $51,5 млн на розбудову системи охорони здоров’я

Уряд Японії перерахував Україні транш у розмірі 51,5 млн доларів США у межах проєкту Світового банку THRIVE, який спрямований на розвиток системи охорони здоров’я. Про це повідомляє «Інфосіті».

Реалізація проєкту THRIVE здійснюється за моделлю «Програма кредитування з прив’язкою до результатів» (Program-for-Results), де виплати здійснюються залежно від виконання конкретних індикаторів (DLI). Отримання поточних 51,5 млн доларів стало можливим завдяки досягненню показника щодо зростання кількості випадків інсульту, пролікованих у лікарнях із високим рівнем застосування тромболізису.

Залучені кошти спрямують на підвищення ефективності Програми медичних гарантій та зміцнення інституційної спроможності Національної служби здоров’я України.

Загальний обсяг Програми THRIVE становить 1,2 млрд доларів США, з яких станом на 26 вересня в Україну вже надійшло 449 млн доларів.

Фінанси України на 2027 рік: головні акценти урядового проєкту кошторису

Урядовці направили на розгляд українського парламенту законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік. За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю, документ закладає підвищення прожиткового мінімуму, а також збільшення фінансування освітньої та медичної сфер поряд із протистоянням російській агресії. Переданий до Верховної Ради проєкт демонструє суттєве перевищення видатків над надходженнями: держава планує витратити 7,27 трильйонів гривень, тоді як доходи прогнозуються на рівні 5,65 трильйонів гривень. Найбільша доля коштів — 66,8% від загального обсягу — спрямовується на сектор безпеки і оборони. У порівнянні з поточним роком ці витрати зростуть до 3,76 трильйона гривень, додавши 320 мільярдів гривень. Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа зазначила, що вартість війни постійно зростає: у 2026 році доба бойових дій обходиться у 190 мільйонів доларів, що на 50 мільйонів доларів перевищує показник дворічної давності, роблячи Україну все більш залежною від майбутньої підтримки міжнародних партнерів. Одночасно влада закладає зростання соціальних витрат на 15,5% порівняно з поточним періодом. Видатки на освіту мають збільшитися на 21,6%, а на охорону здоров’я — на 13,9%. Проєкт також передбачає підняття прожиткового мінімуму майже на 11% та підвищення заробітних плат працівникам освіти і медицини. Проте новий бюджет викликає занепокоєння експертів через проблеми з наповненням скарбниці. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі для «УНІАН» висловив сумнів щодо спроможності західних союзників забезпечити різке зростання видатків, наголосивши на невизначеності щодо майбутніх запозичень та джерел ресурсів, закликавши до максимальної обережності. Видання «Економічна правда» звертає увагу на гострий дефіцит коштів у Міністерстві оборони цьогоріч, де до кінця року бракує 27 мільярдів доларів. Автори припускають аналогічний сценарій і у 2027 році, через що уряду доведеться коригувати кошторис уже під час його виконання. Окрім того, народна депутатка Ніна Южаніна виявила у пояснювальній записці положення, які можуть свідчити про пролонгацію ініціативи «Національний кешбек», хоча раніше її розглядали як кандидатку на скорочення через критичний стан державних фінансів, про що заявляв прем’єр Сергій Корецький. Прем’єр також попереджав про ризик втрати частини із 29,5 мільярда доларів зовнішньої допомоги через затримку необхідних голосувань у парламенті. Народні обранці можуть вносити свої правки до бюджетного проєкту до 1 жовтня, після чого Бюджетний комітет займатиметься підготовкою документа, а перше читання в сесійній залі заплановане на кінець жовтня.

Нові правила роботи медичних закладів під час повітряної тривоги

Кабінет Міністрів України затвердив оновлений порядок функціонування закладів охорони здоров’я під час оголошення повітряної тривоги. Відповідно до нових правил, робота медзакладів залежить від рівня загрози. У разі жовтого рівня, що передбачає дронові атаки, лікарні продовжують працювати у звичайному режимі. Персонал, пацієнти та відвідувачі мають доступ до укриттів, проте рішення про перехід до них залишається на їхній власний розсуд. При червоному рівні загрози, який включає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову небезпеку, персонал та пацієнти повинні переміститися до укриття, якщо це можливо зробити безпечно та в розумні строки. В інших випадках слід перебувати у місцях з найменшим ризиком ураження. Важливо, що надання медичної допомоги, переривання якої загрожує життю чи здоров’ю пацієнта, не припиняється. Якщо заклад переносить роботу в укриття або безпечніші приміщення, там дозволяється продовжувати лікування та розміщувати пацієнтів. Диспетчерські служби екстреної медичної допомоги працюють безперервно за будь-якого рівня загрози. Диспетчерські пункти та лікарі між виїздами мають перебувати в укриттях. Бригади швидкої допомоги виїжджають до місць обстрілів з урахуванням безпеки доступу. Приймання пацієнтів, які потребують екстреної та невідкладної допомоги, здійснюється безперебійно незалежно від рівня загрози.

Україна залучила 3,3 мільярда євро від Європейського Союзу

Європейська комісія перерахувала Україні новий транш у розмірі 3,3 мільярда євро в рамках пакету фінансової допомоги Ukraine Support Loan. Про це повідомляє Інфосіті. Як зазначив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, ці кошти будуть спрямовані на забезпечення першочергових оборонних потреб, зокрема на придбання ракет і безпілотників. «Дякую Президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, Європейській комісії та всім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України та посилення наших Сил оборони», – наголосив Корецький.

В Україну повернули тіла 252 полеглих захисників

В результаті проведення репатріаційних заходів в Україну вдалося повернути тіла 252 загиблих захисників. Про це повідомляє Інфосіті. Російська сторона заявляє, що повернені тіла належать громадянам України, серед яких є військовослужбовці.

Повернення тіл стало можливим завдяки злагодженій співпраці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України та інших структур Сектору безпеки й оборони України.

Надалі слідчі правоохоронних органів разом із експертними установами МВС здійснять усі необхідні експертизи для ідентифікації репатрійованих тіл.

Масштабне зариблення українських водойм: підсумки та плани відновлення біоресурсів

Упродовж січня – серпня 2026 року у річки, водосховища та озера України випустили 875 247 екземплярів водних біоресурсів, про що повідомляє Інфосіті. За цей період найбільше вселили товстолоба (білого, строкатого та їхніх гібридів) – 389 459 екземплярів. Окрім того, водойми поповнили струмковою фореллю в кількості 307 984 екземплярів, коропом – 141 734 екземплярів та білим амуром – 36 070 екземплярів. У вересні стартувало вселення червонокнижного харіуса європейського, причому понад 20 тисяч мальків уже оселилися в річках Буковини та Закарпаття. Найближчим часом у водойми Карпатського регіону також випустять мальків лосося дунайського. Протягом осіннього періоду планують провести масштабні зариблення водних об’єктів завдяки коштам, які отримали від збільшення стартових цін на аукціонах з продажу прав на промисловий вилов. Системна робота, спрямована на відтворення водних біоресурсів, охопила чимало областей – починаючи від Харківської на сході та завершуючи Львівською на заході. Головну частину масштабних зариблень виконали відповідно до вимог режимів спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ), що становить 520 260 екземплярів, а також за кошти державного бюджету в обсязі 269 682 екземплярів. Крім цього, вселення здійснювали за рахунок місцевих програм, громадських організацій, благодійних внесків і компенсаційних коштів.

Старт посівної кампанії озимих зернових в Україні

Станом на 16 вересня українські аграрії вже засіяли 171,6 тис. га озимих зернових культур. Це становить 3,3% від прогнозованих площ, як передає Інфосіті. Також активними темпами триває сівба озимого ріпаку, якого наразі засіяно на площі 837,1 тис. га, що дорівнює 75,7% від прогнозованого показника. Найвищі показники засіяних площ демонструють Кіровоградська (100,5 тис. га), Одеська (98,2 тис. га) та Вінницька (75,7 тис. га) області.

Нова шахрайська схема з обміну водійських посвідчень: попередження від кіберполіції

Кіберполіція закликає громадян бути пильними під час обміну посвідчення водія та уникати сумнівних пропозицій в інтернеті. Про це повідомляє Інфосіті. Власників посвідчень водія у формі паперової книжечки просять не звертатися до так званих «помічників» у соціальних мережах чи месенджерах. Зловмисники пропонують оформити сучасне посвідчення водія онлайн, без візиту до сервісного центру МВС, вимагаючи натомість передоплату та фотографії документів.

Експорт української агропродукції: результати вересня та підтримка аграріїв

У вересні Україна спрямувала на експорт альтернативними шляхами 630 тисяч тонн сільськогосподарської продукції, повідомляє Інфосіті. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, цей показник становить близько 40% від обсягів, які могли б бути реалізовані за умови стабільної роботи логістичної системи. Структура експорту виглядає наступним чином: зернові культури — 380 тисяч тонн (35% від потреби), олійні культури — 94 тисячі тонн (60%), олія — 97 тисяч тонн (66%), а також 60 тисяч тонн шроту, що дорівнює приблизно третині необхідного обсягу. Мінагрополітики разом із міжнародними партнерами впроваджує механізми для підтримки ліквідності агровиробників та збереження врожаю. Зокрема, через Державний аграрний реєстр триває збір заявок від фермерів із прифронтових територій на отримання безкоштовних полімерних рукавів для зберігання зерна, на що вже спрямовано понад 12 мільйонів доларів. Також завдяки оновленню регуляторних норм Національного банку покращилися умови кредитування під заставу зерна: коефіцієнт ліквідності зріс із 0,4 до 0,75. Окрім цього, розширено державну програму «5-7-9%», що дозволяє аграріям залучати до 90 мільйонів гривень оборотного фінансування під 10% річних. Уряд також надав понад 20 мільярдів гривень державних портфельних гарантій для кредитування аграрного сектору. Наразі темпи кредитування зростають на 3,5 мільярда гривень щотижня. Якщо така динаміка збережеться, це забезпечить близько 15 мільярдів гривень додаткового фінансування щомісяця та до 60 мільярдів гривень до кінця року. За розрахунками Мінагрополітики, для успішного проведення осінньої посівної кампанії агровиробникам потрібно залучити до 80 мільярдів гривень.

Безоплатна заміна кришталика: як отримати допомогу в Україні

З початку 2026 року в Україні було проведено 25 535 безкоштовних операцій з імплантації штучного кришталика. За даними Інфосіті, динаміка лікування катаракти свідчить про стабільний попит: у 2024 році послугою скористалися 18 850 пацієнтів, а у 2025 році — 25 118 осіб. На сьогодні надання цієї медичної допомоги забезпечують 115 закладів охорони здоров’я, що уклали відповідний договір із НСЗУ в межах Програми медичних гарантій. Повний перелік лікарень доступний за посиланням. Вартість лікування за Програмою медичних гарантій становить 28 441,16 грн, які медичному закладу відшкодовує Національна служба здоров’я України. Для пацієнта операція, сам штучний кришталик та супутні послуги, що входять до пакета, є повністю безоплатними. Щоб отримати допомогу, необхідно звернутися до свого сімейного або лікуючого лікаря для отримання електронного направлення до офтальмолога. Після проведення обстеження фахівець визначить наявність медичних показань до хірургічного втручання. Після цього пацієнт може обрати будь-який зі 115 закладів, що надають такі послуги. У разі вимоги оплати за операцію чи кришталик, які покриваються Програмою медичних гарантій, слід звертатися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або на гарячу лінію МОЗ України за номером 0 800 505 201.