Позначка: верховна рада

Опубліковано

Воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжили до 31 жовтня 2026 року

Верховна Рада схвалила продовження воєнного стану та мобілізації в Україні ще на 90 днів — з 2 серпня до 31 жовтня 2026 року. Про це інформує Інфосіті.

Законопроєкт №15401 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» підтримали 313 парламентарів.

Законопроєкт №15402 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» підтримали 311 парламентарів.

Це вже 20-ий раз, коли чинне скликання Ради голосує за ці питання.

Воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року.

Опубліковано

Новий закон про права ВПО: які зміни передбачив уряд

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який визначає права і свободи внутрішньо переміщених осіб. Документ передбачає нові державні механізми підтримки ВПО, скорочення бюрократичних процедур і комплексний підхід до забезпечення їхніх прав.

Необхідність оновлення законодавства, що стосується внутрішніх переселенців, назріла давно. Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО Павло Фролов пояснив, що попередню редакцію закону ухвалили ще у жовтні 2014 року, і вона вже не відповідала сучасним викликам та потребам ВПО. За його словами, новий закон пропонує комплексний підхід до допомоги внутрішньо переміщеним особам, а його норми створювали з урахуванням міжнародного досвіду.

За документ проголосували 307 народних депутатів. Закон має набути чинності через три місяці з дня опублікування.

Серед ключових змін — запровадження електронного кабінету ВПО. Через нього можна буде пройти оцінювання потреб і отримувати необхідні державні послуги. Також скоротиться кількість паперових довідок, адже підтвердженням статусу внутрішньо переміщеної особи стане електронний витяг із державної бази даних. Очікується, що це полегшить доступ до державних послуг і зменшить залежність від паперових документів.

Одна з основних норм закону підкреслює, що переселенці мають право користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від того, чи зареєстровані вони як ВПО. Додаткові вимоги щодо реєстрації можуть застосовуватися лише тоді, коли людина претендує на спеціальні пільги або додаткові державні гарантії, і лише для запобігання можливим зловживанням.

Ще одна важлива зміна полягає в тому, що закон закріплює право переселенців отримувати пенсії без будь-яких додаткових перевірок або обмежень. Соціальні виплати вони отримуватимуть на тих самих умовах, що й усі інші громадяни України. Як наголошують депутати, це має прибрати бюрократичні перепони.

Основною метою закону називають перехід від обліку та короткострокової допомоги ВПО до повної й безперервної підтримки. Саме тому запроваджується поняття оцінки потреб внутрішньо переміщеної особи. Це дасть змогу державі надавати більш адресну допомогу як окремим громадянам, так і цілим родинам.

Окрему увагу автори закону приділили житловому питанню, яке залишається одним із найболючіших для переселенців. Уперше на рівні законодавства визначається статус місць тимчасового проживання, зокрема модульних містечок, гуртожитків і готелів. Водночас документ пропонує не лише тимчасове розселення, а й довгострокові рішення.

Для окремих категорій закон гарантує право безстроково проживати у тимчасовому житлі під час дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом пів року після його скасування. Хто саме з переселенців матиме таке право, пізніше пообіцяв визначити Кабінет міністрів України.

Опубліковано

Ветеранів і ветеранок війни запрошують на стажування в Апараті Верховної Ради України

Апарат Верховної Ради України оголосив конкурсний відбір на стажування для ветеранів та ветеранок війни. Про це повідомляє Інфосіті.

Учасники стажування матимуть можливість побачити, як працює Парламент зсередини, долучитися до державотворчих процесів і здобути практичний досвід у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України. Тривалість стажування становить три місяці.

Для участі у відборі потрібно заповнити анкету: https://docs.google.com/…/1ROlBN7vWrpT0MKe1…/viewform…

Прийом анкет триває до 1 липня 2026 року включно. Обов’язковою умовою є наявність вищої освіти не нижче ступеня молодшого бакалавра.

За додатковою інформацією можна звертатися до Управління кадрів Апарату Верховної Ради України за телефоном: +38 (044) 255-27-83 або писати на адресу: [email protected].

Опубліковано

Продовження воєнного стану та мобілізації в Україні до 2 серпня 2026 року

Верховна Рада України вдев’ятнадцяте продовжила термін дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів, до 2 серпня 2026 року. Це рішення було ініційоване Президентом України Володимиром Зеленським 27 квітня 2026 року. Сьогодні на голосування були винесені законопроєкти 15197 та 15198. Продовження воєнного стану підтримали 315 депутатів, проти висловилися О. Гончаренко та А. Скороход. Щодо загальної мобілізації, її підтримали 304 депутати, проти були 2, ще 2 утрималися, а 25 не голосували. Тепер закони мають підписати голова Верховної Ради та Президент.

Опубліковано

Зміни в оплаті комунальних послуг для власників пошкодженого житла

Загальна заборгованість українців за комунальні послуги перевищила 113 мільярдів гривень. У зв’язку з цим Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє мешканцям пошкоджених квартир не сплачувати комунальні платежі. Деталі реалізації цього закону були представлені в Центрі громадського моніторингу та контролю. 25 березня Верховна Рада ухвалила закон, що звільняє власників пошкодженого житла від оплати комунальних послуг на період відновлення. За цей закон проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як буде здійснюватися нарахування комунальних платежів у випадках, коли житло постраждало або було знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, пов’язаних із збройною агресією Росії проти України. Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирними будинками, якщо вони пошкоджені і не придатні для проживання. Також власники таких помешкань не будуть сплачувати за окремі комунальні послуги, поки їхні квартири не стануть придатними для життя. Окремо прописано, як буде фіксуватися шкода та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг для своєчасного зупинення нарахування платежів. Як зазначено на сайті Верховної Ради, ці положення діятимуть протягом всього періоду воєнного стану та один рік після його завершення або скасування. Закон має на меті усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків, що стане важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації. Незважаючи на мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комунальних послуг за рік — з лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найбільше подорожчало управління багатоквартирними будинками, тарифи на яке зросли на 13,8%. Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних послуг. Наприклад, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%. Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже досягла 113,4 мільярда гривень, згідно з даними Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги зросли на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 мільярда гривень за комунальні послуги, але сплатили лише 64,1 мільярда гривень, що становить 83,1% від необхідної суми. Найкраща ситуація з оплатою спостерігається за водопостачанням та водовідведенням: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Проте, найбільші проблеми виникають з оплатою за тепло та гарячу воду, де рівень платежів впав до 59,3%. Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 мільярдів гривень, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також спостерігаються за газопостачанням та його розподілом — 35,4 мільярда гривень, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 мільярдів гривень (+2,7%). За водопостачання — 10,1 мільярда гривень (–2,8%). Ще близько 12,7 мільярда гривень становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття. Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 мільярда гривень. 4,1 мільярда гривень боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 мільярда гривень — жителі Полтавщини, 2,9 мільярда гривень — Києва та ще 2,1 мільярда гривень — Київщини. 1,6 мільярда гривень заборгували жителі Харківщини.

Опубліковано

Реформа житлової сфери: Закон прийнято Верховною Радою

Ухвалення законопроекту №12377 «Про основні засади житлової політики» стало результатом другого читання, яке відбулося 13 січня, повідомила Iнфосiтi. Документ передбачає зміну від усталеної радянської системи житлової політики до сучасних європейських стандартів, що враховують потреби мешканців, забезпечують прозорість та сприяють довгостроковому розвитку житлового сектору. Особлива увага в проекті закону приділяється цифровізації та впровадженню електронного обліку громадян, які потребують покращення житлових умов.
Детальніше про зміни, які наберуть чинності після дії Закону для населення, громад та інвесторів, можна дізнатися за посиланням.

Опубліковано

Критика затримки роботи Верховної Ради

12 лютого Верховна Рада достроково завершила пленарний тиждень і не проводитиме голосувань до 24 лютого. Ігор Терехов назвав таку ситуацію неприйнятною, повідомляє Iнфосiтi. «Держава під час війни не має права на інституційну перерву. Як представник місцевого самоврядування і керівник великого міста, який щодня відповідає за життєзабезпечення людей, звертаюся до народних депутатів: поверніться до роботи. Виконуйте свої повноваження. Приймайте рішення», – закликав нардепів Ігор Терехов. За словами Терехова, на порядку денному наразі стоять невідкладні питання: «Це не політичні питання. Це питання стійкості країни», – наголосив Терехов.

Опубліковано

Верховна Рада запроваджує загальнонаціональні хвилини мовчання в пам’ять загиблих

11 лютого Верховна Рада прийняла законопроєкт, який посилює державну політику національної пам’яті та передбачає нові механізми вшанування громадян, загиблих внаслідок збройної агресії рф. Про це повідомили Інфосіті.Законопроєкт № 14144 підтримали 260 депутатів.Згідно з документом, на державному рівні щодня запроваджується загальнонаціональна хвилину мовчання о 9:00. Цей захід буде присвячений вшануванню військовослужбовців, добровольців, медичних працівників, рятувальників, журналістів, волонтерів та мирних жителів, які загинули внаслідок військових дій.

Опубліковано

Денис Шмигаль на посаді міністра енергетики: Пріоритети та плани відновлення

14 січня Верховна Рада України призначила Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра і міністра енергетики. Про це інформує Інфосіті. Рішення про призначення підтримали 248 народних депутатів.

Пріоритети нового міністра енергетики

Під час свого виступу Денис Шмигаль висловив намір першочергово відновити пошкоджені об’єкти генерації електроенергії в Україні, а також забезпечити захист існуючих об’єктів. Обидва завдання мають бути реалізовані паралельно.

Основні напрямки діяльності

  • Відновлення генерації, підстанцій та розподільчих мереж.
  • Формування резерву потужностей та обладнання.
  • Посилення захисту енергооб’єктів, включаючи розширення використання РЕБ та систем ППО, а також будівництво захисту та розвиток децентралізованої генерації.
  • Модернізація енергетичного сектору, зокрема інтеграція до європейського простору та збільшення трансформаторних потужностей.

Шмигаль звернув увагу на підготовку міст до можливих відключень електроенергії, наводячи приклад Харкова, який завдяки продуманим заходам місцевої влади у 2022 році продемонстрував стабільність.