Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який визначає права і свободи внутрішньо переміщених осіб. Документ передбачає нові державні механізми підтримки ВПО, скорочення бюрократичних процедур і комплексний підхід до забезпечення їхніх прав.
Необхідність оновлення законодавства, що стосується внутрішніх переселенців, назріла давно. Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО Павло Фролов пояснив, що попередню редакцію закону ухвалили ще у жовтні 2014 року, і вона вже не відповідала сучасним викликам та потребам ВПО. За його словами, новий закон пропонує комплексний підхід до допомоги внутрішньо переміщеним особам, а його норми створювали з урахуванням міжнародного досвіду.
За документ проголосували 307 народних депутатів. Закон має набути чинності через три місяці з дня опублікування.
Серед ключових змін — запровадження електронного кабінету ВПО. Через нього можна буде пройти оцінювання потреб і отримувати необхідні державні послуги. Також скоротиться кількість паперових довідок, адже підтвердженням статусу внутрішньо переміщеної особи стане електронний витяг із державної бази даних. Очікується, що це полегшить доступ до державних послуг і зменшить залежність від паперових документів.
Одна з основних норм закону підкреслює, що переселенці мають право користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від того, чи зареєстровані вони як ВПО. Додаткові вимоги щодо реєстрації можуть застосовуватися лише тоді, коли людина претендує на спеціальні пільги або додаткові державні гарантії, і лише для запобігання можливим зловживанням.
Ще одна важлива зміна полягає в тому, що закон закріплює право переселенців отримувати пенсії без будь-яких додаткових перевірок або обмежень. Соціальні виплати вони отримуватимуть на тих самих умовах, що й усі інші громадяни України. Як наголошують депутати, це має прибрати бюрократичні перепони.
Основною метою закону називають перехід від обліку та короткострокової допомоги ВПО до повної й безперервної підтримки. Саме тому запроваджується поняття оцінки потреб внутрішньо переміщеної особи. Це дасть змогу державі надавати більш адресну допомогу як окремим громадянам, так і цілим родинам.
Окрему увагу автори закону приділили житловому питанню, яке залишається одним із найболючіших для переселенців. Уперше на рівні законодавства визначається статус місць тимчасового проживання, зокрема модульних містечок, гуртожитків і готелів. Водночас документ пропонує не лише тимчасове розселення, а й довгострокові рішення.
Для окремих категорій закон гарантує право безстроково проживати у тимчасовому житлі під час дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом пів року після його скасування. Хто саме з переселенців матиме таке право, пізніше пообіцяв визначити Кабінет міністрів України.
