Інститут Зайцева як медична опора прифронтового Харкова

Інститут загальної та невідкладної хірургії імені Володимира Терентійовича Зайцева Національної академії медичних наук України має майже столітню історію та за цей час допоміг урятувати не одну тисячу життів. Сьогодні він залишається одним із провідних медичних центрів прифронтового Харкова, де проводять високотехнологічні операції, впроваджують сучасні методики лікування та цілодобово надають допомогу пацієнтам із найскладнішими діагнозами.

Попри війну, заклад не лише продовжує роботу, а й розширює можливості допомоги. Нещодавно в інституті відкрили напрямок ортопедії та травматології, у межах якого можуть оперувати навіть пацієнтів із тяжкими супутніми серцевими захворюваннями. Нині у восьми клінічних відділеннях одночасно проходять лікування сотні людей, а відділення інтенсивної терапії у цілодобовому режимі приймає найважчих пацієнтів.

Сьогодні Інститут є багатопрофільним медичним центром, у якому поєднані сучасні технології, наукові розробки та багаторічний досвід фахівців. Щодня тут проводять десятки оперативних втручань — як планових, так і невідкладних. За кожною такою операцією стоять професіоналізм медиків, сучасні підходи до лікування та головна мета — повернути людині здоров’я і якість життя.

У сучасній медицині особливо важливими є точність і швидкість, тому інститут активно розвиває малоінвазивні технології. Вони дають змогу виконувати складні втручання без великих розрізів і скорочувати час відновлення пацієнтів.

Серед пріоритетних напрямків залишається кардіологія та лікування порушень серцевого ритму. Лікарі щодня проводять і планові, і ургентні втручання, адже кількість пацієнтів, яким потрібна високоспеціалізована допомога, постійно зростає. Часто рахунок іде на години, а інколи — на хвилини, тому хірургічні команди працюють у режимі постійної готовності: ургентні випадки надходять до інституту і вдень, і вночі.

Завдяки сучасному діагностичному обладнанню медики можуть у режимі реального часу оцінювати стан пацієнта, буквально зазирати всередину судин і серця та одразу визначати подальшу тактику лікування. Це суттєво підвищує шанси на порятунок навіть у найкритичніших ситуаціях.

Щодня до інституту звертаються люди з усієї Харківщини та сусідніх регіонів. Для багатьох із них саме цей заклад стає останньою надією на одужання, а для лікарів — місцем, де професія перетворюється на служіння людям.

Майже сто років інститут залишається символом української хірургії. І сьогодні, в умовах війни, його лікарі продовжують робити те, що вміють найкраще, — рятувати життя, повертати здоров’я та щодня доводити: навіть у прифронтовому місті медицина залишається територією надії.