Харків та переселенці: діалог про майбутнє та вирішення нагальних проблем

У Харкові знайшли прихисток понад 225 тисяч внутрішньо переміщених осіб, для яких місто стало новим домом після вимушеного переїзду через війну. Під час зустрічі з міським головою переселенці обговорили низку критичних питань, зокрема забезпечення житлом, отримання соціальних виплат, працевлаштування та інші проблеми, що потребують законодавчого врегулювання. Для системного вирішення цих завдань Асоціація прифронтових міст та громад працює над змінами на державному рівні. У Харкові вже функціонує спеціалізований ЦНАП, орієнтований на потреби ВПО, що є кроком до зміни підходів у державній політиці щодо переселенців. Очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов готує блок пропозицій щодо соціальної підтримки, зокрема щодо передбачуваності матеріальної допомоги для тих, хто втратив засоби до існування. Також обговорюється питання статусу дітей у сім’ях переселенців, оскільки чинне законодавство не завжди враховує зміни життєвих обставин після переміщення. Житлова проблема залишається найгострішою: переселенці потребують не лише тимчасових рішень, а й механізмів отримання постійного житла, зокрема через перегляд компенсацій за оренду та забезпечення житловими сертифікатами. Міський голова наголосив, що Харків прагне, аби люди залишалися в місті, для чого потрібні як державні програми, так і місцеві механізми підтримки. Протягом 2026 року кількість ВПО у Харкові коливалася: у серпні фіксували майже 220 тисяч осіб, а згодом — понад 222 тисячі. Під час зустрічі також порушувалися питання відновлення Харкова, оскільки повернення до власного житла залежить від безпеки та темпів відбудови, на що місто потребує фінансової підтримки держави. Міський бюджет наразі несе значне навантаження, забезпечуючи роботу критичної інфраструктури, виплати бюджетникам та підготовку до опалювального сезону. Крім того, переселенці зверталися з питаннями щодо боргів за комунальні послуги у пошкодженому житлі, працевлаштування та реалізації програми «єВідновлення». Такий формат відкритого діалогу допомагає переселенцям не залишатися наодинці зі своїми проблемами.