Категорія: Відео

Опубліковано

На Клочківському узвозі облаштовують крапельний полив і готують квітучі схили

На Клочківському узвозі з’являються нові конструкції: тут монтують систему крапельного поливу, яка має забезпечити постійне зволоження зеленої зони. У “Зеленбуді” пояснюють, що така інновація допоможе простіше й безпечніше підтримувати належний стан насаджень, а також сприятиме природному урізноманітненню місцевої флори.

Після запуску система працюватиме в автоматичному режимі. Коли монтаж завершать, до роботи долучаться ландшафтні дизайнери, які планують доповнити схили квітучими рослинами.

Завершити роботи на Клочківському узвозі планують уже до середини липня. У підприємстві зазначають, що систему поливу спроєктували та виготовили власними силами, тож вдалося зекономити кошти.

Якщо експеримент буде успішним, подібні системи крапельного поливу можуть з’явитися і на інших зелених схилах Харкова. Це дасть змогу ефективніше доглядати за насадженнями, зберігати вологу та створювати нові квітучі локації для містян.

Опубліковано

У Харкові для ВПО продовжують виїзні медогляди та надають ваучери на ліки

У Харкові щомісяця організовують профілактичні медичні огляди для внутрішньо переміщених осіб. Їхня головна перевага полягає в тому, що людям не потрібно заздалегідь записуватися до лікарів або їхати через усе місто. Медичні бригади самі прибувають до місць тимчасового проживання переселенців і облаштовують там мобільні кабінети. Серед доступних послуг — аналізи, рентген, консультації профільних спеціалістів і отримання ваучерів на придбання ліків.

Пані Надія евакуювалася до Харкова з Куп’янська. За її словами, проблеми зі здоров’ям були і раніше, а після початку війни її стан лише погіршився. Самостійно відвідувати поліклініки жінці дедалі важче, тому приїзд лікарів до гуртожитку став для неї справжньою допомогою.

Серед пацієнтів мобільної бригади є і чоловік, який також евакуювався з Куп’янська. Під час огляду йому допомогли оформити декларацію із сімейним лікарем, а також надали консультацію щодо подальшої реабілітації після інсульту.

Люди, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії, часто тривалий час залишалися без доступу до якісної медичної допомоги. Навіть після переїзду до Харкова для багатьох відвідування лікарні залишається складним через вік, стан здоров’я або незнання міста.

Сьогодні у Харкові проживає понад 217 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Лише протягом червня до міста прибуло ще близько тисячі переселенців, більшість із яких — маломобільні люди. У місцях тимчасового проживання зараз мешкають близько семи тисяч ВПО, і майже третина з них — люди похилого віку або особи з інвалідністю.

Такі виїзди міська влада проводить разом із міжнародними та громадськими партнерами. Під час обстежень переселенці можуть отримати консультації профільних спеціалістів, пройти діагностику та, за потреби, дістати направлення на подальше лікування.

Окрім цього, за результатами оглядів переселенцям можуть надавати спеціальні медичні ваучери на придбання необхідних ліків.

Завдяки виїзним медичним оглядам переселенці можуть швидко отримати потрібну допомогу без додаткових труднощів, а найвразливіші категорії громадян — підтримку, якої особливо потребують в умовах війни.

Опубліковано

Прифронтові громади мають готувати проєкти відбудови вже зараз: виступ Ігоря Терехова у Гданську

Мер Харкова Ігор Терехов 24 червня виступив у польському Гданську на сайд-івенті «Стійкі міста України: від відновлення до сталого зростання», що пройшов у межах конференції Ukraine Recovery Conference 2026. Захід було організовано ініціативою «ООН для українських міст» за підтримки Харківської міської ради та Асоціації прифронтових міст та громад України.

Участь у форумі взяли представники агенцій ООН, міжнародних фінансових інституцій, урядів країн-партнерів, дипломатичного корпусу та бізнесу. Під час свого виступу Ігор Терехов наголосив, що саме прифронтові території сьогодні фактично формують нову архітектуру безпеки не лише України, а й усієї Європи.

Мер зазначив, що нині Асоціація прифронтових міст та громад об’єднує понад 360 громад із 12 областей України. Перед ними стоїть подвійна задача: підтримувати життя під час війни та одночасно готуватися до масштабного відновлення.

Ігор Терехов підкреслив, що громадам потрібна міжнародна підтримка для підготовки техніко-економічних обґрунтувань, проєктної документації та стратегій розвитку. Саме ці документи, за його словами, є базою для залучення великих інвестицій і фінансування з боку міжнародних партнерів.

Харків уже має практичний досвід такої роботи. Зокрема, разом з ініціативою «ООН для українських міст», Фундацією Нормана Фостера та за підтримки уряду Німеччини місто розробило концепцію Генерального плану розвитку. Крім того, триває модернізація енергетичної та транспортної інфраструктури, реалізуються проєкти з будівництва підземних освітніх просторів і створення нових безпечних міських середовищ.

Окремо міський голова розповів про напрацювання, пов’язані з відбудовою одного з найбільш постраждалих районів Харкова — Північної Салтівки.

Ігор Терехов наголосив, що Харків готовий ділитися своїм досвідом із громадами, які також готуються до відновлення. На його думку, проєкти майбутнього розвитку потрібно створювати вже сьогодні, щоб після завершення війни якнайшвидше перейти від планування до реалізації конкретних рішень.

Опубліковано

Як у Харкові оновлюють дорожню розмітку для безпеки руху

У великому місті безпека на дорогах залежить від багатьох складових, і одна з ключових — дорожня розмітка. Вона дає змогу водіям краще орієнтуватися в транспортному потоці, а пішоходам — безпечно переходити проїжджу частину. Для Харкова це особливо важливо, адже щодня дорогами міста користуються тисячі людей та автомобілів.

Цього літа в Харкові триває масштабне оновлення дорожньої розмітки. Роботи ведуть і вдень, і вночі. Розмітку, а також інші елементи організації дорожнього руху, наносять на магістралях, проспектах і вулицях у всіх районах міста. Для цього залучають сучасну спеціалізовану техніку, що допомагає виконувати завдання швидко та якісно.

Щодня на міських вулицях працюють спеціалізовані бригади. Основну увагу вони зосереджують на пішохідних переходах, осьових лініях та інших важливих елементах організації дорожнього руху. Фахівці зазначають, що оновлення розмітки є одним із важливих чинників, які сприяють зменшенню аварійності та підвищенню безпеки для всіх учасників дорожнього руху.

Працювати комунальникам доводиться в складних умовах. Окрім постійної загрози обстрілів, вони стикаються ще й із тим, що окремі водії не дотримуються правил дорожнього руху.

У комунальному підприємстві підкреслюють, що оновлення дорожньої розмітки продовжуватиметься й надалі. Адже навіть під час війни місто повинно залишатися комфортним і безпечним для своїх мешканців. Саме тому дорожники щодня роблять усе, щоб пересування Харковом було максимально зрозумілим і безпечним для водіїв та пішоходів.

Опубліковано

Інститут Зайцева як медична опора прифронтового Харкова

Інститут загальної та невідкладної хірургії імені Володимира Терентійовича Зайцева Національної академії медичних наук України має майже столітню історію та за цей час допоміг урятувати не одну тисячу життів. Сьогодні він залишається одним із провідних медичних центрів прифронтового Харкова, де проводять високотехнологічні операції, впроваджують сучасні методики лікування та цілодобово надають допомогу пацієнтам із найскладнішими діагнозами.

Попри війну, заклад не лише продовжує роботу, а й розширює можливості допомоги. Нещодавно в інституті відкрили напрямок ортопедії та травматології, у межах якого можуть оперувати навіть пацієнтів із тяжкими супутніми серцевими захворюваннями. Нині у восьми клінічних відділеннях одночасно проходять лікування сотні людей, а відділення інтенсивної терапії у цілодобовому режимі приймає найважчих пацієнтів.

Сьогодні Інститут є багатопрофільним медичним центром, у якому поєднані сучасні технології, наукові розробки та багаторічний досвід фахівців. Щодня тут проводять десятки оперативних втручань — як планових, так і невідкладних. За кожною такою операцією стоять професіоналізм медиків, сучасні підходи до лікування та головна мета — повернути людині здоров’я і якість життя.

У сучасній медицині особливо важливими є точність і швидкість, тому інститут активно розвиває малоінвазивні технології. Вони дають змогу виконувати складні втручання без великих розрізів і скорочувати час відновлення пацієнтів.

Серед пріоритетних напрямків залишається кардіологія та лікування порушень серцевого ритму. Лікарі щодня проводять і планові, і ургентні втручання, адже кількість пацієнтів, яким потрібна високоспеціалізована допомога, постійно зростає. Часто рахунок іде на години, а інколи — на хвилини, тому хірургічні команди працюють у режимі постійної готовності: ургентні випадки надходять до інституту і вдень, і вночі.

Завдяки сучасному діагностичному обладнанню медики можуть у режимі реального часу оцінювати стан пацієнта, буквально зазирати всередину судин і серця та одразу визначати подальшу тактику лікування. Це суттєво підвищує шанси на порятунок навіть у найкритичніших ситуаціях.

Щодня до інституту звертаються люди з усієї Харківщини та сусідніх регіонів. Для багатьох із них саме цей заклад стає останньою надією на одужання, а для лікарів — місцем, де професія перетворюється на служіння людям.

Майже сто років інститут залишається символом української хірургії. І сьогодні, в умовах війни, його лікарі продовжують робити те, що вміють найкраще, — рятувати життя, повертати здоров’я та щодня доводити: навіть у прифронтовому місті медицина залишається територією надії.

Опубліковано

Підземні освітні простори Харкова працюють для дітей і влітку

У Харкові на базі безпечних освітніх просторів триває навчально-пізнавальна практика. Під час неї школярі знайомляться з темами, що виходять за межі звичайної навчальної програми.

Для дітей організовують інтерактивні заняття, де вони спілкуються з однолітками, здобувають нові знання та знайомляться з різними сферами діяльності.

У закладах освіти зазначають, що в умовах війни такі зустрічі особливо важливі. Вони допомагають дітям відволіктися від тривожних подій, знайти нові захоплення та відчути себе частиною дружнього колективу.

Опубліковано

Бронза для Харкова: успіхи у фехтуванні, велоспорті, легкій атлетиці та футболі

У французькому Антоні чоловіча збірна України з фехтування на шпагах стала бронзовим призером чемпіонату Європи. До складу команди входив харківський шпажист Роман Свічкар.

На шляху до медалей українські фехтувальники здолали команди Чехії та Угорщини, а в півфіналі програли господарям змагань — французам. У матчі за третє місце збірна України впевнено перемогла Швейцарію з рахунком 44:31.

Разом із Романом Свічкарем бронзові нагороди здобули Нікіта Кошман, Євген Макієнко та Михайло Краснюк. Для українських шпажистів це перша командна медаль на чемпіонатах Європи за останні дев’ять років.

Харківська велогонщиця Алла Білецька виборола бронзу на міжнародних змаганнях першої категорії з велоспорту на треку, що відбулися у чеському Брно.

Спортсменка, яку тренують Сергій Теліцин та Сергій Трофімов, посіла третє місце у жіночому спринті. У малому фіналі вона випередила віцечемпіонку світу та Європи серед юніорок, бельгійку Зіту Гейсенс, і принесла збірній України єдину медаль турніру.

Переможницею стала німкеня Клара Шнайдер, а срібло здобула представниця Чехії Вероніка Яборнікова.

За бронзову медаль Алла Білецька отримала 160 рейтингових очок. Ще 140 балів харків’янка набрала у кейріні, де фінішувала п’ятою.

Ще один представник Харкова Богдан Данильчук двічі потрапив до десятки найкращих. У спринті він став п’ятим, а в кейріні посів восьме місце. Загалом у турнірі змагалися спортсмени з 17 країн світу.

У Луцьку пройшов чемпіонат України з легкої атлетики серед юнаків та дівчат віком до 18 років.

Бронзову нагороду у стрибках у довжину здобула 14-річна харків’янка Вікторія Поліщук. Її результат — 5 метрів 74 сантиметри — став особистим рекордом.

Вихованка заслуженого тренера України Марини Омельченко та Марини Зайцевої перевершила власне попереднє досягнення на шість сантиметрів. Від срібної медалі Поліщук відділив другий кращий результат суперниці, а чемпіонці харків’янка програла лише два сантиметри.

В Олімпійському навчально-спортивному центрі «Акварена» відзначили 90-річний ювілей Юрія Фрайвельда.

Юрій Володимирович є легендарною постаттю харківського спорту, першим директором і засновником центру, а також одним із авторів проєкту, за яким збудували знаменитий спортивний комплекс. Майже пів століття він керував «Аквареною», яка стала справою всього його життя.

Із ювілеєм Юрія Фрайвельда привітали друзі, колеги, тренери та спортсмени. Вони відзначили його вагомий внесок у розвиток спорту, зокрема плавання, а також у виховання багатьох поколінь чемпіонів.

У восьмому турі чемпіонату Харківської області з футболу центральним став матч між «Куп’янськом» та «Пісочином».

До перерви команди вели рівну боротьбу, але відзначитися не змогли. У другому таймі суперники також не реалізували свої нагоди.

Результат зустрічі визначив компенсований час. Контратаку, яку розпочав найдосвідченіший футболіст «Пісочина» Олександр Півоваров, точним ударом завершив 20-річний нападник Михайло Кожушко.

Перемога з мінімальним рахунком 1:0 принесла «Пісочину» 17 очок і дозволила піднятися на третє місце в турнірній таблиці.

Лідером залишається «Харків», який після восьми турів має 21 очко. На другому місці йде «Ніка СМК» з Богодухова з 19 балами. «Зміїв» і «Донбас» зі Слов’янська ділять четверте-п’яте місця та відстають від «Пісочина» лише на одне очко.

Опубліковано

У Харкові з’ясовують причини всихання дерев у літній період

У розпал літа дерева мали б активно зеленіти, набиратися сили та дарувати місту прохолоду в спекотні дні. Проте на деяких вулицях Харкова листя передчасно пожовкло й почало всихати, а окремі дерева цієї весни взагалі не прокинулися після зими. Вік цих насаджень різний — від кількох до десяти років. Водночас проблема у всіх одна: дерева поступово гинуть просто на очах.

Щоб з’ясувати причини цього явища, до роботи долучилися фахівці СКП «Харківзеленбуд» і науковці профільного інституту. Вони разом досліджують стан дерев, намагаючись встановити, чому зелені легені міста почали згасати.

Проблема всихання дерев у Харкові виникла не сьогодні. Як зазначають у «Харківзеленбуді», фахівці вже кілька років поспіль намагаються встановити причини цього явища та знайти ефективні шляхи його подолання.

Речник СКП «Харківзеленбуд» Андрій Кравченко повідомив, що проблема сухих дерев у Харкові існує вже багато років. За його словами, підприємство протягом останніх років намагається з’ясувати причини загибелі різних порід дерев і відповідно діяти так, щоб запобігти цьому явищу. Якщо говорити про цей сезон, то після зими фахівці побачили, що значна кількість лип і кленів не вийшла із зимівлі. Саме тому зараз фахівці профільного науково-дослідного інституту розпочали дослідження, які допоможуть встановити причини.

За словами Андрія Кравченка, озеленення міста та безпека мешканців залишаються головними пріоритетами. Сухі дерева прибиратимуть, щоб вони не становили загрози для життя і здоров’я людей. Водночас у місті продовжать висаджувати нові рослини там, де харків’яни потребують зеленого затишку.

Цього року в Харкові вже висадили понад чотири тисячі кущів — як декоративних, так і квітучих рослин, а також близько 200 дерев. У «Харківзеленбуді» зазначають, що ці цифри можуть здатися невеликими, однак слід враховувати умови воєнного часу та обмежені ресурси. Там також додають, що темпи роботи поступово нарощують, і вже восени кількість нових дерев у Харкові буде значно більшою.

Опубліковано

35 років митної служби: як Харківська митниця підтримує економіку під час війни

Митна служба України відзначає 35 років від дня створення. Протягом усього цього часу вона залишається одним із ключових складників економічної безпеки держави. Нині, коли країна продовжує протистояти російській агресії, на митників покладена особлива місія: забезпечувати безперервний рух товарів, підтримувати зовнішню торгівлю та сприяти наповненню державного бюджету.

Попри воєнні ризики та близькість до лінії фронту, Харківська митниця продовжує працювати й залишається важливою частиною економічного життя регіону.

До 35-річчя створення митної служби у Харківській митниці підготували особливий творчий проєкт. Діти співробітників долучилися до конкурсу малюнків «35 років на захисті кордонів України». У своїх роботах юні художники передали власне бачення професії митника, його значення для захисту держави та підтримки економічної безпеки країни.

На митних постах обслуговують понад тисячу підприємств, які навіть під час війни не припиняють зовнішньоекономічну діяльність. За кожною оформленою декларацією стоїть праця інспекторів. Нині більшість процедур здійснюється в електронному форматі, що дає змогу прискорити оформлення вантажів і зробити взаємодію бізнесу та держави прозорішою.

Лише за перші п’ять місяців цього року підприємства регіону провели зовнішньоторговельні операції на понад 266 мільйонів доларів. Найчастіше на Харківщину ввозили пластмаси, полімерні матеріали, електротехнічне обладнання та промислову продукцію. Серед головних торговельних партнерів — Китай, Індія, Туреччина, Польща та Сполучені Штати Америки.

Водночас українські підприємства постачають до країн Європи продукцію машинобудування, меблі, продукти харчування та товари аграрного сектору.

Поряд із сучасними технологіями у митній службі залишаються незамінними помічниками службові собаки. У секторі кінологічного забезпечення Харківської митниці працюють чотирилапі фахівці, навчені виявляти наркотичні речовини та зброю. Разом зі своїми наставниками вони беруть участь у перевірках транспортних засобів і вантажів.

За 35 років українська митна служба пройшла шлях від становлення до сучасної європейської моделі роботи. Сьогодні її співробітники не лише здійснюють митний контроль і сприяють наповненню бюджету, а й допомагають зберігати економічну стійкість держави в умовах війни. Поки працює бізнес, переміщуються товари та функціонує зовнішня торгівля, митниця й надалі стоїть на захисті економічних кордонів України.

Опубліковано

У Харкові відбувся правничий форум Східної Юстиції

Харків став майданчиком для проведення «Регіонального правничого форуму Східної Юстиції». Представники органів державної влади, муніципалітету, бізнесу та юридичної спільноти зібралися, щоб обговорити актуальні виклики у сфері державної реєстрації прав і бізнесу в умовах воєнного стану, цифровізації публічних послуг та кіберзахисту державних реєстрів, обмінятися практичним досвідом і напрацювати спільні рішення.

Як наголошує Олександр Новак, Харків не стоїть на місці та шукає нові форми роботи, щоб ведення бізнесу та реєстрація речових прав були максимально зрозумілими, доступними й цифровізованими.

Окрему увагу міська влада приділяє підтримці внутрішньо переміщених осіб. Адже люди, які втратили свої домівки, потребують всебічної допомоги від міста, яке стало для них новим домом.