Українські підприємства й надалі стримують у розвитку насамперед дефіцит кадрів і подорожчання сировини. Про інші труднощі, з якими стикається бізнес, а також про ситуацію із зарплатами дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Найбільшою перешкодою для роботи бізнесу під час війни залишається брак робочої сили. Про це повідомили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Водночас 60,6% опитаних підприємців зазначили, що їм складніше шукати саме кваліфікованих працівників. Ще 38,4% стикаються з більшими труднощами під час пошуку некваліфікованої робочої сили.
Друге місце серед ключових проблем посідає зростання цін на сировину, матеріали та товари — про це заявили 49% респондентів. На третьому місці залишається проблема небезпеки роботи: її назвали 44% підприємств.
Воєнні ризики найбільше впливають на середній і великий бізнес. У травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають вищий ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.
Попри ці труднощі, близько 45% компаній зараз не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% допускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають лише 2% підприємств.
Головними бар’єрами для такого найму бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній, які мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури складними, і лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. До суттєвих додаткових витрат підприємці також відносять забезпечення житлом, оформлення документів і послуги посередників.
Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — переважно з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період — від 1 до 3 років. Водночас 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.
Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні зросла на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.
Найвищий рівень оплати праці традиційно зафіксовано у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині — 21 199 грн та у Чернівецькій області — 21 687 грн.
Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,7 млрд грн.
