Українці й далі залишаються серед десяти націй, представники яких найчастіше звертаються по притулок у Європі. Лише торік тимчасовий захист у країнах ЄС отримали майже 684 тисячі наших співвітчизників. Водночас у Євросоюзі дедалі активніше звучать пропозиції щодо зміни правил і можливого обмеження допомоги для окремих категорій біженців. Про причини таких ініціатив дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Від початку повномасштабного вторгнення за кордон з України виїхали понад 5,7 мільйона наших громадян. Такі дані з посиланням на ООН навів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він підкреслив, що для України Всесвітній день біженця, який відзначають наприкінці червня, має особливе значення. “За цією цифрою — досвід, який розділив життя мільйонів на “до” та “після”. Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням “Як ви?” та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці”, — сказав Лубінець.
Серед прохачів притулку в державах ЄС українці посіли сьоме місце. За інформацією Eurostat, минулого року Євросоюз надав тимчасовий захист 683 475 українцям.
Найбільше українців від початку повномасштабного російського вторгнення прийняли Німеччина та Польща. У цих країнах перебувають 1,2 мільйона та 969 тисяч українців відповідно. До переліку лідерів також входять Бельгія, Італія та Франція.
Життя українських біженців стало предметом соціологічного дослідження Інституту національної стійкості та безпеки. У ньому наголошується, що наступні роки будуть вирішальними для збереження національної ідентичності наших співгромадян. Критичним називають поріг у 3-5 років проживання в іншій державі, насамперед через шкільну інтеграцію дітей. Автори також зазначають, що українці за кордоном є як невикористаним стратегічним капіталом для нашої держави, так і мішенями для російської пропаганди, дезінформації та релігійного впливу.
Дослідження виявило звʼязок між рівнем працевлаштування українців і обсягом соціальних виплат. За результатами опитування, чим вища соціальна допомога в країні, тим нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців. Передусім ідеться про Бельгію, де середня виплата становить 1314 євро на місяць, та Німеччину, де вона дорівнює 563 євро на місяць. Натомість у Польщі, де виплати складають близько 30 євро на місяць, рівень безробіття нижчий. Водночас автори дослідження підкреслюють, що причина може полягати не в небажанні працювати, а в труднощах із виходом на ринок праці. Серед основних перешкод вони називають незнання мови, складну процедуру підтвердження кваліфікації та високі вимоги до кандидатів.
Тимчасовий захист для українців у ЄС має діяти до весни 2027 року. Європейська комісія розглядає можливість продовжити його й надалі. Однак, як пише видання Der Spiegel, застосування цього захисту можуть звузити. У листі до європейських лідерів президентка Єврокомісії наголошує, що це хочуть зробити так, щоб не підривати обороноздатність України. Тобто обмеження можуть стосуватися чоловіків призовного віку.
Поки що про конкретні кроки не йдеться, однак країни ЄС уже певний час обговорюють ідею не надавати захист українським чоловікам 23-60 років. За повідомленнями ЗМІ, це стосується саме нових біженців. Для тих, хто вже отримав захист у європейських країнах, змін бути не повинно.
Яким саме буде новий підхід Євросоюзу до українців, має стати відомо найближчим часом. Перший раунд обговорень і ухвалення остаточного рішення заплановані на липень. Якщо ж європейські лідери не зможуть швидко дійти згоди, за даними медіа, розгляд цього питання перенесуть на вересень.
