Позначка: центр громадського моніторингу та контролю

Опубліковано

Фінанси України на 2027 рік: головні акценти урядового проєкту кошторису

Урядовці направили на розгляд українського парламенту законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік. За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю, документ закладає підвищення прожиткового мінімуму, а також збільшення фінансування освітньої та медичної сфер поряд із протистоянням російській агресії. Переданий до Верховної Ради проєкт демонструє суттєве перевищення видатків над надходженнями: держава планує витратити 7,27 трильйонів гривень, тоді як доходи прогнозуються на рівні 5,65 трильйонів гривень. Найбільша доля коштів — 66,8% від загального обсягу — спрямовується на сектор безпеки і оборони. У порівнянні з поточним роком ці витрати зростуть до 3,76 трильйона гривень, додавши 320 мільярдів гривень. Голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа зазначила, що вартість війни постійно зростає: у 2026 році доба бойових дій обходиться у 190 мільйонів доларів, що на 50 мільйонів доларів перевищує показник дворічної давності, роблячи Україну все більш залежною від майбутньої підтримки міжнародних партнерів. Одночасно влада закладає зростання соціальних витрат на 15,5% порівняно з поточним періодом. Видатки на освіту мають збільшитися на 21,6%, а на охорону здоров’я — на 13,9%. Проєкт також передбачає підняття прожиткового мінімуму майже на 11% та підвищення заробітних плат працівникам освіти і медицини. Проте новий бюджет викликає занепокоєння експертів через проблеми з наповненням скарбниці. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі для «УНІАН» висловив сумнів щодо спроможності західних союзників забезпечити різке зростання видатків, наголосивши на невизначеності щодо майбутніх запозичень та джерел ресурсів, закликавши до максимальної обережності. Видання «Економічна правда» звертає увагу на гострий дефіцит коштів у Міністерстві оборони цьогоріч, де до кінця року бракує 27 мільярдів доларів. Автори припускають аналогічний сценарій і у 2027 році, через що уряду доведеться коригувати кошторис уже під час його виконання. Окрім того, народна депутатка Ніна Южаніна виявила у пояснювальній записці положення, які можуть свідчити про пролонгацію ініціативи «Національний кешбек», хоча раніше її розглядали як кандидатку на скорочення через критичний стан державних фінансів, про що заявляв прем’єр Сергій Корецький. Прем’єр також попереджав про ризик втрати частини із 29,5 мільярда доларів зовнішньої допомоги через затримку необхідних голосувань у парламенті. Народні обранці можуть вносити свої правки до бюджетного проєкту до 1 жовтня, після чого Бюджетний комітет займатиметься підготовкою документа, а перше читання в сесійній залі заплановане на кінець жовтня.

Опубліковано

Режим жорсткої економії та державний бюджет України

Премʼєр-міністр України повідомив про запровадження режиму суворої економії державних фінансів, що не стосуються сфери оборони. Сергій Корецький зазначив, що цей підхід застосовуватимуть і під час формування кошторису на 2027 рік. Питання про те, чи торкнуться ці заходи соціальних виплат, досліджували фахівці Центру громадського моніторингу та контролю.

За словами очільника уряду, озвученими у Верховній Раді, держава переходить на режим максимальної економії задля фінансування захисту країни. Сергій Корецький підкреслив, що завдяки ухваленим рішенням уже вдалося акумулювати 70 мільярдів гривень економії, які повністю спрямують на потреби армії.

Премʼєр-міністр також підтвердив, що такий самий принцип діятиме й при підготовці державного бюджету на наступний рік. Звертаючись до народних депутатів, Сергій Корецький закликав їх активно долучитися до розробки бюджету на 27-й рік, спираючись на необхідність максимального заощадження кожної гривні.

Раніше виникали труднощі з фінансуванням Сил оборони. За оцінками керівника відомства Євгенія Хмари, дефіцит коштів сягає приблизно 27 мільярдів доларів.

Водночас Корецький запевнив, що політика економії не зачепить соціальні виплати, оскільки всі зобов’язання перед населенням держава виконає. Він додав, що жодних проблем із виплатою пенсій і заробітних плат не виникне.

Як пояснив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в інтервʼю агентству “УНІАН”, влада не має можливості зменшувати пенсії чи зарплати. Він наголосив, що соціальні видатки забезпечуються за рахунок макрофінансової допомоги партнерів, а ці кошти не можна спрямовувати на безпеку й оборону, незалежно від обсягів можливих скорочень.

Наразі фінансова система України критично залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у своїй колонці для “РБК-Україна” застерігав, що рівновага державного бюджету базується переважно на іноземних грантах, а не на внутрішніх надходженнях. До кінця поточного року Україна розраховує отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної допомоги, проте ці ресурси чітко прив’язані до прийняття парламентом відповідних законів.

Парламентарі поки не змогли ухвалити низку важливих нормативних актів, зокрема законопроєкти №15460 та №16051-1, які стосуються змін до Податкового та Митного кодексів. Йдеться про ініціативи щодо оподаткування посилок із-за кордону вартістю до 150 євро та впровадження європейських правил оподаткування електронної торгівлі. Оскільки ці документи є обов’язковою умовою для надходження міжнародної допомоги, відсутність необхідної кількості голосів у Верховній Раді призвела до тимчасової зупинки такого фінансування.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики заявив, що через затримку закордонної допомоги Україна вимушено обмежує витрати державного бюджету. Чиновник попередив, що в першу чергу фінансуватиметься оборона і безпека за наявності доходів, тоді як інші видатки покриватимуться за появи додаткових джерел. Це стосується не лише загальнодержавного, а й місцевих бюджетів, а програми капітального будівництва будуть тимчасово зупинені. Міністр зазначив, що соціальних виплат обмеження поки не стосуються, і висловив сподівання, що до цього не дійде. Він також наголосив на неприпустимості зволікання з голосуванням за необхідні законопроєкти у такий складний період.

Окрім економії для Сил оборони, уряд має намір переглянути витрати самого оборонного відомства. Протягом місяця планується провести аудит задля підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів. Премʼєр-міністр пояснив необхідність таких кроків тим, що війна постійно дорожчає та суттєво змінюється, на що потрібно реагувати відповідним чином.

Експерти вже висловили припущення щодо потенційних сфер економії. Зокрема, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що скорочення можуть торкнутися загальних програм із резервного фонду, таких як “Національний кешбек”, а також капітальних витрат міністерств і відомств, які можуть почекати.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев також раніше виступав за перегляд державних витрат і називав програму “Національний кешбек” серед кандидатів на скорочення. На його думку, ефект від цієї програми для зростання ВВП мінімальний і дорівнює статистичній похибці, тому від неї варто відмовитися, спрямувавши вивільнені кошти на кредитування за програмою “5-7-9%”.

Програму “Національного кешбеку” свого часу запроваджували з метою підтримки громадян за придбання української продукції з частковим поверненням коштів. Накопичені суми не можна було зняти готівкою, проте дозволялося витрачати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, донати для ЗСУ чи купівлю інших українських товарів.

Опубліковано

Кліматичні виклики: чи стане 2027 рік найспекотнішим в історії?

ООН попереджає, що наступний рік може стати найбільш спекотним за всю історію метеорологічних спостережень через природне явище Ель-Ніньйо. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, температура в центрі Ель-Ніньйо вже перевищує середні показники останніх 30 років на 2,6°C. Це явище, що супроводжується потеплінням води в Тихому океані, може спричинити посухи, повені та екстремальну спеку. Кліматичний аналітик Зік Гаусфазер зазначає, що за останнє тисячоліття жодне подібне явище не досягало таких критичних значень. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив на необхідності термінових заходів для боротьби зі зміною клімату. Ель-Ніньйо змінює напрямок вітрів над Тихим океаном, що призводить до перерозподілу теплих вод і порушення глобального погодного балансу. Хоча глобальне потепління, спричинене спалюванням викопного палива, не є прямою причиною Ель-Ніньйо, воно посилює його наслідки, оскільки океани вивільняють накопичене тепло в атмосферу. Україна також стикається з серйозними кліматичними змінами. За останні 30 років середня температура в країні зросла на 1,2°C, що випереджає європейські темпи. Війна також негативно впливає на екологію: за даними Центру екологічних ініціатив «Екодія», за чотири роки бойових дій в атмосферу потрапило понад 311 млн тонн CO₂ еквіваленту, а збитки оцінюються у 57 млрд доларів США. Підвищення температур та дефіцит опадів призводять до пересихання річок, зокрема Дністра, Сяну та Західного Бугу. Це створює загрозу для аграрного сектору, змушуючи виробників розглядати релокацію потужностей на захід України. У світі через Ель-Ніньйо близько 50 мільйонів людей можуть опинитися під загрозою продовольчої кризи, а в Європі аномальна спека вже стала причиною щонайменше 35 тисяч смертей.

Опубліковано

Новий закон про права ВПО: які зміни передбачив уряд

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який визначає права і свободи внутрішньо переміщених осіб. Документ передбачає нові державні механізми підтримки ВПО, скорочення бюрократичних процедур і комплексний підхід до забезпечення їхніх прав.

Необхідність оновлення законодавства, що стосується внутрішніх переселенців, назріла давно. Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО Павло Фролов пояснив, що попередню редакцію закону ухвалили ще у жовтні 2014 року, і вона вже не відповідала сучасним викликам та потребам ВПО. За його словами, новий закон пропонує комплексний підхід до допомоги внутрішньо переміщеним особам, а його норми створювали з урахуванням міжнародного досвіду.

За документ проголосували 307 народних депутатів. Закон має набути чинності через три місяці з дня опублікування.

Серед ключових змін — запровадження електронного кабінету ВПО. Через нього можна буде пройти оцінювання потреб і отримувати необхідні державні послуги. Також скоротиться кількість паперових довідок, адже підтвердженням статусу внутрішньо переміщеної особи стане електронний витяг із державної бази даних. Очікується, що це полегшить доступ до державних послуг і зменшить залежність від паперових документів.

Одна з основних норм закону підкреслює, що переселенці мають право користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від того, чи зареєстровані вони як ВПО. Додаткові вимоги щодо реєстрації можуть застосовуватися лише тоді, коли людина претендує на спеціальні пільги або додаткові державні гарантії, і лише для запобігання можливим зловживанням.

Ще одна важлива зміна полягає в тому, що закон закріплює право переселенців отримувати пенсії без будь-яких додаткових перевірок або обмежень. Соціальні виплати вони отримуватимуть на тих самих умовах, що й усі інші громадяни України. Як наголошують депутати, це має прибрати бюрократичні перепони.

Основною метою закону називають перехід від обліку та короткострокової допомоги ВПО до повної й безперервної підтримки. Саме тому запроваджується поняття оцінки потреб внутрішньо переміщеної особи. Це дасть змогу державі надавати більш адресну допомогу як окремим громадянам, так і цілим родинам.

Окрему увагу автори закону приділили житловому питанню, яке залишається одним із найболючіших для переселенців. Уперше на рівні законодавства визначається статус місць тимчасового проживання, зокрема модульних містечок, гуртожитків і готелів. Водночас документ пропонує не лише тимчасове розселення, а й довгострокові рішення.

Для окремих категорій закон гарантує право безстроково проживати у тимчасовому житлі під час дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом пів року після його скасування. Хто саме з переселенців матиме таке право, пізніше пообіцяв визначити Кабінет міністрів України.

Опубліковано

Термін використання коштів «Національного кешбеку» продовжили до 31 липня

Українцям, які беруть участь у програмі «Національний кешбек», подовжили час для використання накопичених коштів. Уряд ухвалив рішення, за яким витратити їх можна до 31 липня. Про це йдеться в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.

Із 3 липня розпочалися виплати «Національного кешбеку» за квітень. Одночасно українці отримують і паливний кешбек, що діяв із 20 березня до 31 травня. Максимальна сума такої компенсації за квітень становила 1 тис. грн.

Подовження терміну стосується не тільки квітневої виплати, а й усіх коштів, які були раніше накопичені на картках «Національного кешбеку». В уряді наголошують: якщо не використати ці гроші до серпня, вони повернуться до державного бюджету.

Наприкінці червня повідомлялося, що Уряд додатково збільшив фінансування програми на цей рік майже на 800 мільйонів гривень. Станом на початок травня цього року загальний обсяг виплат за програмою досяг близько 8 млрд грн.

Нараховані кошти дозволено спрямовувати на оплату комунальних і поштових послуг, купівлю книжок, ліків і продуктів українського виробництва. Також їх можна переказати на благодійність або підтримку Сил оборони.

Як розповів в інтерв’ю РБК-Україна міністр економіки Олексій Соболев, зараз програма виконує важливу соціальну функцію, адже більшість її учасників мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень. «70% коштів кешбека витрачають на комуналку. Решта — на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці», — розповів Соболев.

Нині програмою «Національний кешбек» користуються понад 5 млн українців. До неї вже приєдналися більше 2 тис. українських виробників, зареєстрували більш як 422 тис. товарів, а також майже 1,5 тис. продавців. Із 1 травня стартував новий етап програми, у межах якого накопичення кешбеку формуються заново. За задумом, цей етап має діяти ще 2 роки.

Опубліковано

Після хвилі спеки в Україні прогнозують різке похолодання

Після потужної спеки, яка накрила Європу, високі температури дісталися й України. Однак уже найближчим часом погода різко зміниться: після максимумів у частині регіонів прийде відчутне похолодання.

Упродовж останніх днів європейські країни перебували під впливом гарячого повітря з Африки. Спочатку від аномальної температури потерпав захід континенту, а тепер спека охопила Північну та Східну Європу, зокрема й Україну.

Наслідки такої погоди виявилися важкими. Найбільше постраждали люди літнього віку та ті, хто має хронічні проблеми зі здоров’ям. У Франції, де температура сягала +40°C, від наслідків спеки померли більше тисячі людей. Йдеться як про загострення хвороб, так і про смерті від перегріву, зокрема після новин про загибель дітей у зачинених авто, а також про нещасні випадки на водоймах.

Високі температури вплинули не лише на людей, а й на інфраструктуру. У Франції через перегрів води в річці Гаронна зупиняли роботу атомної електростанції. Також спека спричинила проблеми в роботі транспорту: збої фіксувалися в русі автобусів і поїздів.

Загалом екстремальні температури відчули майже 150 мільйонів європейців. Кліматична служба Copernicus повідомляє, що температура в Європі зростає вдвічі швидше, ніж у середньому у світі. Причиною цього є глобальне потепління, до якого призвели викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та природного газу.

В Україну хвиля спеки також уже прийшла, і на початку тижня найвищі показники фіксують у західних областях. Як зазначила синоптикиня Наталія Діденко, у понеділок удень повітря там прогріється до 38 градусів. На півночі, у центрі та на півдні очікується +29+33, місцями до +35 градусів. У східних областях температура буде нижчою — +27+29 градусів. Істотних опадів на початку тижня не прогнозують, хоча локальні зливи можливі на Закарпатті, Волині та Сумщині.

Водночас уже із середини тижня синоптики прогнозують різку зміну погодних умов. 2-3 липня в Україну прийде атмосферний фронт із грозами. В Українському гідрометцентрі прогнозують суттєве зниження температури — одразу на 10 градусів. Уже цієї п’ятниці денна температура не перевищуватиме +18°C, а вночі триматиметься на рівні +16°C. За прогнозами, найвідчутніше похолодання припаде на кінець тижня.

Міністерство охорони здоров’я під час високих температур радить уникати перебування надворі в години найвищої сонячної активності, пити багато води, адже інші напої значно гірше втамовують спрагу, а також охолоджуватися за допомогою кондиціонера або душу. Особливу увагу слід приділити людям із зони ризику: дітям, літнім людям і тим, хто має хронічні захворювання. Зооволонтери також закликають не забувати про домашніх улюбленців і стежити, щоб вони мали доступ до питної води. Крім того, миски з водою на вулиці можуть допомогти багатьом вуличним тваринам пережити спеку.

Різкі зміни погоди здатні провокувати загострення хронічних захворювань. Тому людям, які потерпають від них, цього тижня варто бути особливо обережними: не залишатися довго просто неба, мати при собі запас необхідних ліків і контакт медичної служби, щоб у разі потреби вчасно звернутися по допомогу.

Опубліковано

Кадровий дефіцит, воєнні ризики та зростання витрат: головні виклики для українського бізнесу

Українські підприємства й надалі стримують у розвитку насамперед дефіцит кадрів і подорожчання сировини. Про інші труднощі, з якими стикається бізнес, а також про ситуацію із зарплатами дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Найбільшою перешкодою для роботи бізнесу під час війни залишається брак робочої сили. Про це повідомили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

Водночас 60,6% опитаних підприємців зазначили, що їм складніше шукати саме кваліфікованих працівників. Ще 38,4% стикаються з більшими труднощами під час пошуку некваліфікованої робочої сили.

Друге місце серед ключових проблем посідає зростання цін на сировину, матеріали та товари — про це заявили 49% респондентів. На третьому місці залишається проблема небезпеки роботи: її назвали 44% підприємств.

Воєнні ризики найбільше впливають на середній і великий бізнес. У травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають вищий ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.

Попри ці труднощі, близько 45% компаній зараз не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% допускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають лише 2% підприємств.

Головними бар’єрами для такого найму бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній, які мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури складними, і лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. До суттєвих додаткових витрат підприємці також відносять забезпечення житлом, оформлення документів і послуги посередників.

Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — переважно з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період — від 1 до 3 років. Водночас 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.

Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні зросла на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.

Найвищий рівень оплати праці традиційно зафіксовано у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині — 21 199 грн та у Чернівецькій області — 21 687 грн.

Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,7 млрд грн.

Опубліковано

У ЄС обговорюють зміни тимчасового захисту для українців

Українці й далі залишаються серед десяти націй, представники яких найчастіше звертаються по притулок у Європі. Лише торік тимчасовий захист у країнах ЄС отримали майже 684 тисячі наших співвітчизників. Водночас у Євросоюзі дедалі активніше звучать пропозиції щодо зміни правил і можливого обмеження допомоги для окремих категорій біженців. Про причини таких ініціатив дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Від початку повномасштабного вторгнення за кордон з України виїхали понад 5,7 мільйона наших громадян. Такі дані з посиланням на ООН навів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він підкреслив, що для України Всесвітній день біженця, який відзначають наприкінці червня, має особливе значення. “За цією цифрою — досвід, який розділив життя мільйонів на “до” та “після”. Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням “Як ви?” та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці”, — сказав Лубінець.

Серед прохачів притулку в державах ЄС українці посіли сьоме місце. За інформацією Eurostat, минулого року Євросоюз надав тимчасовий захист 683 475 українцям.

Найбільше українців від початку повномасштабного російського вторгнення прийняли Німеччина та Польща. У цих країнах перебувають 1,2 мільйона та 969 тисяч українців відповідно. До переліку лідерів також входять Бельгія, Італія та Франція.

Життя українських біженців стало предметом соціологічного дослідження Інституту національної стійкості та безпеки. У ньому наголошується, що наступні роки будуть вирішальними для збереження національної ідентичності наших співгромадян. Критичним називають поріг у 3-5 років проживання в іншій державі, насамперед через шкільну інтеграцію дітей. Автори також зазначають, що українці за кордоном є як невикористаним стратегічним капіталом для нашої держави, так і мішенями для російської пропаганди, дезінформації та релігійного впливу.

Дослідження виявило звʼязок між рівнем працевлаштування українців і обсягом соціальних виплат. За результатами опитування, чим вища соціальна допомога в країні, тим нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців. Передусім ідеться про Бельгію, де середня виплата становить 1314 євро на місяць, та Німеччину, де вона дорівнює 563 євро на місяць. Натомість у Польщі, де виплати складають близько 30 євро на місяць, рівень безробіття нижчий. Водночас автори дослідження підкреслюють, що причина може полягати не в небажанні працювати, а в труднощах із виходом на ринок праці. Серед основних перешкод вони називають незнання мови, складну процедуру підтвердження кваліфікації та високі вимоги до кандидатів.

Тимчасовий захист для українців у ЄС має діяти до весни 2027 року. Європейська комісія розглядає можливість продовжити його й надалі. Однак, як пише видання Der Spiegel, застосування цього захисту можуть звузити. У листі до європейських лідерів президентка Єврокомісії наголошує, що це хочуть зробити так, щоб не підривати обороноздатність України. Тобто обмеження можуть стосуватися чоловіків призовного віку.

Поки що про конкретні кроки не йдеться, однак країни ЄС уже певний час обговорюють ідею не надавати захист українським чоловікам 23-60 років. За повідомленнями ЗМІ, це стосується саме нових біженців. Для тих, хто вже отримав захист у європейських країнах, змін бути не повинно.

Яким саме буде новий підхід Євросоюзу до українців, має стати відомо найближчим часом. Перший раунд обговорень і ухвалення остаточного рішення заплановані на липень. Якщо ж європейські лідери не зможуть швидко дійти згоди, за даними медіа, розгляд цього питання перенесуть на вересень.

Опубліковано

Енергетична криза через війну в Ірані: наслідки для світу та України

Ціни на продукти харчування можуть різко зрости через блокаду Ормузької протоки. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, які продукти подорожчають і чого чекати українцям. Видання Financial Times попереджає, що вже в наступних сезонах ціни на продукти можуть стати неконтрольованими. Це може бути наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Через цей морський шлях проходить значна частина світових поставок нафти, газу та добрив, без яких аграрії зазнають втрат, а врожаї знизяться. Блокада Ормузької протоки спричинила логістичний колапс. Частина покупців почала закуповувати нафту у США, перевозячи її Панамським каналом, де судна затримуються на місяць. Нафтові компанії платять за пріоритетний прохід, але фермери, які перевозять зерно, не можуть собі цього дозволити. Відтак, доставка збіжжя подорожчала більш ніж наполовину. ООН попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти. Директор Міжнародного енергетичного агентства заявляє, що світ ще не знав подібної енергетичної кризи. Війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. Це найбільша криза в історії, яка стосується не лише нафти та газу, а й добрив, нафтохімічної продукції, сірки. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, особливо в країнах, що розвиваються. Ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки. Європейська авіація вже відчуває наслідки кризи. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають через залежність від авіаційного палива, яке імпортується з Близького Сходу. Це вплине на плани відпочинку багатьох людей. В Україні наслідки кризи поділяються на негайні та ті, що доведеться пережити згодом. Українці вже бачать зростання цін на пальне та проїзд у транспорті. Попереду ще зростання цін на харчі, адже витрати на посівну кампанію зросли на 18%, а фермери економлять на добривах і насінні. Це може призвести до нижчих врожаїв і зростання вартості продукції. Криза може скоротити кількість автозаправних станцій, особливо малих мереж. Війна в Ірані також поповнює російський бюджет через послаблення обмежень на закупівлю нафти. Це дає агресору додаткові кошти на війну. Несподіваним наслідком війни стане зростання цін на популярні марки презервативів. Найбільший виробник, малайзійська компанія Karex, повідомляє про збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. Ціни зростуть вже у найближчі місяці.

Опубліковано

Перспективи паливного кешбеку та цін на бензин в умовах енергетичної кризи

Паливний кешбек може бути скасовано вже через два тижні, в той час як ціни на бензин лише почали знижуватися. Які зміни очікують споживачів на АЗС найближчим часом — розглянув Центр громадського моніторингу та контролю. Держава вирішила підтримати вразливі категорії населення та уникнути дефіциту на ринку, запровадивши адресну допомогу українцям під час різкого зростання цін на пальне. Витрати компенсуються частково, у межах 1000 гривень. Щодня за програмою українцям нараховують близько 20 мільйонів гривень. Так званий “паливний кешбек” має діяти до 1 травня. Міністерство економіки повідомило “РБК-Україна”, що рішення про продовження виплат залежатиме від ситуації на світовому ринку нафти та економічної доцільності. Наразі чиновники підкреслюють, що ситуація з пальним в Україні стабільна, і дефіциту немає. Уряд України також заявив про зниження цін на пальне на світових ринках, що вплине на ситуацію на наших заправках. Державна мережа АЗК “Укрнафта” першою почала знижувати ціни. Кабінет Міністрів сподівається, що інші учасники ринку також візьмуть цей приклад. Проте експерти оцінюють ситуацію менш оптимістично. Директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн зазначив, що після кількох днів стабільності на ринку нафтопродуктів котирування знову почали стрімко зростати. Фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що ціни на бензин можуть знизитися лише наприкінці літа, і то — за певних умов. Це включає зниження світових цін на нафту до 80 доларів за барель, стабільну економічну ситуацію в Україні та зміцнення гривні. Президент України раніше вказував на дефіцит дизельного пального як на головний ризик для вітчизняного паливного ринку. Проте, за його словами, Україна має домовленості щодо постачання пального, і зараз імпортуються необхідні обсяги. “Ми всі сьогодні в такій ситуації через блокування Ормузької протоки. Зараз вона відкривається, але незрозуміло, в яких обсягах буде постачання. Домовляємось наперед з деякими постачальниками, адже в нас посівна, в нас ЗСУ, люди. Головна проблема наразі — це дизель”, — зазначив Володимир Зеленський. Наразі Україна працює з кількома країнами над створенням резервів пального на випадок світового дефіциту. Наявні запаси розподілятимуться за пріоритетами, зокрема, для забезпечення потреб Збройних сил України. Журналісти “BBC” зазначають, що найбільша в історії енергетична криза тільки починається. Наслідки конфлікту в Ірані триватимуть довго після завершення війни. Голова Міжнародного енергетичного агентства прогнозує, що цього місяця дефіцит пального ще більше зросте. Адже наслідки блокування Іраном Ормузької протоки, через яку проходить близько пʼятої частини світової нафти, будуть відчутні саме зараз, коли останні танкери з Перської затоки досягли покупців. Відновлення поставок в ідеальних умовах займе місяць-півтора. За гіршими прогнозами, наслідки перебоїв у поставках можуть відчуватися до кінця року. Також журналісти зазначають, що дешевих нафти та газу найближчим часом не варто очікувати, оскільки виробничі потужності деяких країн Перської затоки постраждали від іранських атак. Гроші, які планували витратити на розвиток видобутку, тепер доведеться витратити на відновлення. У майбутньому країнам світу також доведеться повертати борги, поповнюючи витрачені на помʼякшення нинішньої кризи стратегічні запаси. Західні країни-споживачі продали 400 мільйонів барелів нафти, що дозволило стримати ціни. Проте це пальне доведеться повернути і купувати вже за новими цінами.