Позначка: центр громадського моніторингу та контролю

Опубліковано

Заробітки українців у 2026 році: аналіз та тенденції

Середня зарплата в Україні продовжує зростати, проте цей процес є нерівномірним і залежить від регіону. Крім того, доходи в окремих галузях суттєво підвищуються, тоді як в інших зміни майже непомітні. Про основні тенденції на ринку праці повідомляє Центр громадського моніторингу та контролю. Станом на лютий цього року середня зарплата в Україні досягла 28 321 гривні, що на 1,2% більше, ніж у січні. Заборгованість із виплати заробітної плати на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн. За даними платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн, що на 16% більше в порівнянні з квітнем минулого року. Ці дані отримані на основі понад 180 тисяч вакансій, розміщених на платформі за останні три місяці. Найвищий рівень оплати праці зафіксовано в галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн, тоді як найнижчі зарплати спостерігаються в мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку, де середній рівень становить 18 681 грн. Серед найбільш оплачуваних посад, які наразі пропонуються на сайті Work.ua, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%). Найбільше зростання зарплат за рік спостерігається у .Net-програмістів — 82 500 грн (+83%), мулярів — 59 500 грн (+70%), соціальних працівників — 28 500 грн (+68%) та швейцарів — 30 500 грн (+65%). Найвищий рівень оплати праці за даними Держстату зафіксовано у Києві — в середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники спостерігаються в Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн. Згідно з даними Work.ua, найвищі зарплати також пропонуються у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах зарплати коливаються близько 25 тис. грн. Найнижчі зарплати спостерігаються у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. На дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

Опубліковано

Зміни в оплаті комунальних послуг для власників пошкодженого житла

Загальна заборгованість українців за комунальні послуги перевищила 113 мільярдів гривень. У зв’язку з цим Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє мешканцям пошкоджених квартир не сплачувати комунальні платежі. Деталі реалізації цього закону були представлені в Центрі громадського моніторингу та контролю. 25 березня Верховна Рада ухвалила закон, що звільняє власників пошкодженого житла від оплати комунальних послуг на період відновлення. За цей закон проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як буде здійснюватися нарахування комунальних платежів у випадках, коли житло постраждало або було знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, пов’язаних із збройною агресією Росії проти України. Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирними будинками, якщо вони пошкоджені і не придатні для проживання. Також власники таких помешкань не будуть сплачувати за окремі комунальні послуги, поки їхні квартири не стануть придатними для життя. Окремо прописано, як буде фіксуватися шкода та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг для своєчасного зупинення нарахування платежів. Як зазначено на сайті Верховної Ради, ці положення діятимуть протягом всього періоду воєнного стану та один рік після його завершення або скасування. Закон має на меті усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків, що стане важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації. Незважаючи на мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комунальних послуг за рік — з лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найбільше подорожчало управління багатоквартирними будинками, тарифи на яке зросли на 13,8%. Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних послуг. Наприклад, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%. Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже досягла 113,4 мільярда гривень, згідно з даними Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги зросли на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 мільярда гривень за комунальні послуги, але сплатили лише 64,1 мільярда гривень, що становить 83,1% від необхідної суми. Найкраща ситуація з оплатою спостерігається за водопостачанням та водовідведенням: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Проте, найбільші проблеми виникають з оплатою за тепло та гарячу воду, де рівень платежів впав до 59,3%. Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 мільярдів гривень, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також спостерігаються за газопостачанням та його розподілом — 35,4 мільярда гривень, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 мільярдів гривень (+2,7%). За водопостачання — 10,1 мільярда гривень (–2,8%). Ще близько 12,7 мільярда гривень становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття. Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 мільярда гривень. 4,1 мільярда гривень боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 мільярда гривень — жителі Полтавщини, 2,9 мільярда гривень — Києва та ще 2,1 мільярда гривень — Київщини. 1,6 мільярда гривень заборгували жителі Харківщини.

Опубліковано

Антикорупційні виклики 2026: Шлях до Верховенства Права

На початку 2026 року антикорупційна тематика залишається в центрі уваги українського суспільства. Центр громадського моніторингу та контролю аналізує досвід 2025 року та визначає ключові виклики на наступний рік.

Після кризового 2025 року, боротьба з корупцією переходить у фазу виконання зобов’язань та перевірки інституційної зрілості. 2026 рік розглядається як період системної та передбачуваної роботи, що очікується як українським суспільством, так і міжнародними партнерами. Ключовим орієнтиром залишається переговорний кластер «Фундаментальні питання», який включає верховенство права, судову реформу та антикорупційну політику.

Євросоюз наголошує на необхідності реального прогресу в цих сферах для подальшого руху. Це означає збереження процесуальної незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), усунення законодавчих прогалин та завершення ключових етапів судової реформи.

Особливу увагу приділяється скасуванню «правдок Лозового», які ускладнюють розслідування корупційних справ. Також важливим є стабільне функціонування системи електронного декларування, посилення інституцій, відповідальних за запобігання корупції, та виконання Антикорупційної стратегії на 2025–2027 роки.

2025-й став роком серйозних випробувань для антикорупційної системи. Спроба законодавчо обмежити незалежність НАБУ та САП призвела до масштабних протестів та продемонструвала, що питання їхньої незалежності стали частиною суспільного консенсусу. Успішні розслідування у сфері енергетики, оборонних закупівель та місцевого самоврядування підкреслили фокус антикорупційної роботи на злочинах, пов’язаних із ресурсами, критично важливими для оборони.

Європейські дипломати відзначають прогрес, але попереджають про необхідність уникнення самозаспокоєння. Успіхи мають бути перетворені на сталу систему, що вплине на подальшу євроінтеграцію та довіру до державних інституцій.

Опубліковано

Зростання цін в Україні: аналіз причин та прогнозів

Українці незабаром зіткнуться з підвищенням цін на продукти харчування та пальне. Цьому сприяє низка факторів, включаючи російські обстріли, проблеми з експортом, збільшення виробничих витрат та зміни на світових ринках нафти. Експерти прогнозують зростання цін на продукти, зокрема, крупи (до 5%) та хліб (1,5-2% щомісяця), а також на овочі через збільшення собівартості зберігання та імпортної продукції.

Світові ціни на нафту також впливають на вартість пального. Хоча в грудні ціни на нафту були найнижчими за рік, поточний курс валют та зростання світової ціни на нафту (до 65 доларів за барель) призведуть до зростання цін на бензин. Оператори газорозподільних мереж вже планують підвищити тарифи на розподіл газу з 1 квітня, що торкнеться промислових підприємств, агрокомпаній та малого бізнесу. Збільшення витрат на комунальні послуги також вплине на ціну товарів та послуг, зокрема, у кафе та ресторанах.

Посівна кампанія цього року коштуватиме на 10-15% дорожче через додаткові витрати на страхування та збільшення вартості насіння та обладнання у валюті. Центр громадського моніторингу та контролю відзначає, що ситуація складна і потребує уважного аналізу та адаптації.

Опубліковано

Радіаційний моніторинг в Харкові: Ситуація на 18 січня 2026 року

Станом на 18 січня 2026 року в Харкові та його області зафіксовано радіаційний фон, що відповідає нормам. Інформацію надали фахівці Харківського регіонального центру з гідрометеорології.

За даними центру, радіаційний фон (мкР/год) на території Харкова на момент вимірювання (8:00) склав 25 мкР/год, що відповідає контрольному рівню до 25 мкР/год.

Подібні моніторинги проводяться для забезпечення безпеки населення та попередження можливих ризиків.

Опубліковано

Пенсійні зміни в Україні: оновлення та накопичувальна система на 2026 рік

З 2026 року в Україні очікується підвищення мінімальної пенсії у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму. Урядовці також готують значні зміни у пенсійній реформі, спрямовані на модернізацію системи та впровадження накопичувального рівня пенсійного забезпечення.

Ключові зміни:

  • Підвищення мінімальної пенсії: З 2026 року мінімальна пенсія становитиме 2 595 гривень.
  • Індексація пенсій: Планується індексація пенсій, відсоток підвищення буде оголошено у лютому. У 2025 році індексація становила 11,5%.
  • Нові вимоги до страхового стажу: Для призначення виплат у 60 років необхідно мати 33 роки страхового стажу, у 63 роки – не менше 23 років, а у 65 років – мінімум 15 років.
  • Накопичувальна пенсійна система: З 2026 року буде запущено накопичувальну пенсійну систему для всіх працюючих українців молодших за 55 років. За кошти, накопичені на індивідуальних рахунках, люди зможуть забезпечити свою пенію.

Особливості накопичувальної системи:

  1. Кошти зберігатимуться в Державному накопичувальному фонді, згодом – в приватних фондах.
  2. Держава забезпечить захист цих коштів від інфляції шляхом інвестицій в державні облігації та інші надійні активи.
  3. У 2025 році буде здійснено лише технічний старт програми накопичувальних пенсій.

Застереження експертів: Експерти попереджають про ризики, пов’язані з накопичувальною системою, зокрема, необхідність жорсткого контролю над фондами та забезпечення прибутковості інвестицій.

Погляд Данило Гетьманцева: Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетьманцев вважає, що запровадження обов’язкової накопичувальної системи в найближчому часі є малоймовірним, враховуючи економічну ситуацію в країні.