Ми оглядаємо всі новини
Станом на 21 липня українські аграрії обмолотили 1,34 млн га, або 11% прогнозованих площ, і намолотили 5,47 млн тонн зерна нового врожаю. Про це повідомляє Iнфосiтi.
Наразі за обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей.
Водночас в Україні триває збирання ріпаку. Озимий та ярий ріпак уже обмолочено на площі 216,2 тис. га, намолочено 429,6 тис. тонн при середній врожайності 19,9 ц/га.
15 червня 2026 року в Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції Україна та Європейський Союз офіційно відкрили переговорний Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Саме цей кластер охоплює верховенство права та боротьбу з корупцією.
Рішення про відкриття для України першого переговорного кластера держави-члени ЄС ухвалили 12 червня 2026 року, а через три дні в Люксембурзі його формалізували. Кластер 1 “Основи” (Fundamentals) включає верховенство права, роботу демократичних інституцій, реформу державного управління і судової системи, протидію корупції, захист прав людини та функціонування ринкової економіки.
У липні Україна та ЄС відкрили вже шостий кластер, а до кінця літа Київ розраховує відкрити всі. Водночас саме відкриття є лише початком. Для закриття кожного кластера потрібно виконати конкретні технічні умови, і найбільше таких вимог зосереджено у сфері верховенства права. Європейський курс України вже переходить від політичних заяв до інституційної реальності, яку потрібно щоденно підтверджувати якістю судів, прозорістю закупівель та результативністю антикорупційної системи.
Однією з головних передумов для відкриття “Основ” стало затвердження Дорожньої карти з питань верховенства права. Це стратегічний документ, який визначає комплекс реформ у межах переговорних розділів 23 та 24. У ньому передбачено 124 стратегічні результати і 529 заходів у чотирьох блоках: правосуддя, боротьба з корупцією, основоположні права, а також юстиція, свобода і безпека. До підготовки документа долучилися близько 40 державних інституцій та понад 30 громадських організацій, а його зміст узгоджували з Європейською комісією.
В антикорупційному блоці пріоритетами визначили посилення інституційної спроможності НАЗК, НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, кращий захист викривачів і цифровізацію управління арештованими активами. Підхід документа полягає в тому, що антикорупційна інфраструктура в Україні вже створена і працює, а тепер її необхідно захистити від будь-яких ризиків і зробити ще ефективнішою.
Частина зобов’язань має чіткий законодавчий вимір. Передусім ідеться про остаточне вирішення проблеми так званих “правок Лозового” — змін до Кримінального процесуального кодексу 2017 року, які встановили жорсткі строки досудового розслідування і, за оцінками правників, роками створювали ризики закриття складних корупційних справ через формальне завершення термінів. Поруч стоїть і питання строків давності за тяжкі корупційні злочини, вчинені під час воєнного стану: у парламенті обговорюють їх скасування або призупинення, аби винні не могли просто “перечекати” відповідальність.
Окремий напрям стосується процесуальної самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Нині частина ключових рішень, зокрема щодо реєстрації проваджень стосовно народних депутатів, залишається прерогативою генерального прокурора. Якщо надати керівнику САП відповідні повноваження, антикорупційна вертикаль стане повністю автономною. У НАБУ серед давніх інституційних запитів також називають створення власної експертної установи, щоб складні справи не залежали від завантаженості зовнішніх експертиз. Кожен виконаний пункт цієї “домашньої роботи” є не поступкою зовнішнім вимогам, а кроком, що наближає Україну до членства в ЄС і водночас посилює захист державних коштів усередині країни.
Резонансні антикорупційні справи часто стають підставою для скепсису: якщо викриттів багато, значить, корупція всюди. Однак для міжнародних партнерів логіка інша: головним показником є не відсутність гучних справ, а спроможність держави незалежно їх розслідувати і доводити до вироків. У другому півріччі 2025 року НАБУ і САП досягли нового рівня викриття корупції у стратегічних галузях — енергетиці та оборонних закупівлях, а підозри отримали 12 топпосадовців. Кожна така справа свідчить про те, що система працює незалежно від статусу фігурантів.
Саме це і відрізняє “країну з корупцією” від країни, яка системно й успішно з нею бореться. Для Брюсселя така різниця є головною валютою довіри: Євросоюз інвестує не в бездоганну картинку, а в інституції, що реально працюють. Дорожня карта з верховенства права визначає для України чіткий перелік кроків до 2030 року, і кожен виконаний пункт наближає момент, коли антикорупційна реформа з переговорної вимоги перетвориться на аргумент повноправного членства.
З початку 2026 року міжнародні партнери передали Україні 4466 одиниць енергетичного обладнання. Про це повідомляє Інфосіті.
Серед отриманої допомоги — генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли та інше обладнання. Підтримку надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, PFRU, VOLVO.
Наразі очікується надходження ще 882 генераторів, 165 трансформаторів та 157 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ.
З початку року у регіони зі складів хабу відправили 490 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 4,4 тис. тонн. Серед них — 2527 генераторів, 97 трансформаторів та 162 одиниці блочно-модульних котелень, когенераційних установок і котлів.
Загалом з березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2505 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою 32 тис. тонн. Із них понад 28,3 тис. тонн уже розподілені між регіонами.
У червні Україна отримала нові партії медичної гуманітарної допомоги загальною вартістю понад 34,2 млн грн. Про це повідомляє Iнфосiтi.
Допомога надійшла від партнерів із Норвегії, Німеччини, Польщі, Франції, Фінляндії, Угорщини та США.
Серед отриманого — лікарські засоби для надання медичної допомоги пацієнтам. Благодійна організація Action medeor передала препарати для лікування інфекційних захворювань. Польська фармацевтична компанія POLPHARMA S.A. надала засоби для знеболення та протизапальної терапії. Українська компанія ТОВ «СМ-ФАРМ» передала препарати для невідкладної допомоги та стаціонарного лікування.
Окремо партнери надали медичні вироби та засоби діагностики. Зокрема, Україна отримала 300 тисяч окулярів для корекції зору, а також набори для раннього виявлення ВІЛ.
Частину допомоги передали уряди країн-партнерів. Зокрема, Норвегія надала лікарські засоби для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень, а Фінляндія — медичне обладнання для закладів охорони здоров’я.
Також Україні передали спеціалізований автомобіль екстреної медичної допомоги типу B. Його придбала Університетська лікарня Тулузи (CHU DE TOULOUSE) за фінансової підтримки Регіональної ради Окситанії. Передача відбулася за сприяння Французького агентства міжнародного технічного співробітництва Expertise France.
Крім цього, Україна отримала партію лікарського засобу Бетадин — антисептичного засобу, що застосовується для обробки шкіри та ран. Допомогу надала угорська фармацевтична компанія «Егіс» через українсько-естонське підприємство «Оптіма-Фарм» ЛТД за сприяння Посольства України в Угорщині.
Упродовж шести місяців 2026 року в 21 медичному закладі України провели 327 органних трансплантацій. Це більше, ніж за такий самий період минулого року, передає Iнфосiтi.
Понад 73% від загальної кількості пересадок становили трансплантації від посмертного донора. Із 327 органних трансплантацій кожна десята була виконана дитині.
За перше півріччя 2026 року після констатації смерті мозку виявили 94 потенційних посмертних донори. У 80 випадках донорство стало можливим. Це означає, що 80 людей після своєї смерті врятували життя іншим.
Станом на 1 липня 2026 року в листі очікування на трансплантацію перебувають 4290 пацієнтів. Серед них — 94 дитини.
Позитивну динаміку також показує трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин, або трансплантація кісткового мозку. За перше півріччя провели 280 таких трансплантацій, що майже на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Трансплантації кісткового мозку виконували у 12 медичних центрах. Найскладніші трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин від неродинного донора проводять у трьох медичних центрах — НДСЛ “Охматдит”, Черкаському клінічному онкологічному центрі та Медичному центрі міста Києва. За шість місяців українські лікарі виконали 50 таких трансплантацій.
За 6 місяців 2026 року послугами Державної служби зайнятості скористалися майже 390 тисяч людей. Близько 220 тисяч відвідувачів центрів зайнятості отримали статус безробітного.
Для 193,6 тисячі шукачів роботи спеціалісти підібрали вакансії, і ці люди вже приступили до роботи на нових місцях.
Загалом за цей період було запропоновано понад 242 тисячі вакансій від майже 76 тисяч роботодавців. Рівень укомплектування вакансій цього року зріс порівняно з минулим на 54,5%.
Також у травні стартував національний проєкт «Досвід має значення». За два місяці 892 людини віком 50+ пройшли стажування, а 1100 було працевлаштовано.
У першому півріччі на навчання направили майже 37 тисяч клієнтів. Із них у центрах професійно-технічної освіти Служби навчалися майже 21 тисяча людей. Експериментальний проєкт із навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені, охопив 515 клієнток. Ваучер на навчання отримали 4,1 тисячі людей.
За шість місяців 2026 року було облаштовано 292 інклюзивні робочі місця для людей з інвалідністю. Також за перше півріччя клієнти отримали майже 6 тисяч мікрогрантів на відкриття або розвиток бізнесу в межах проєкту «Власна справа».
Крім того, за пів року участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли 18 тисяч людей. Найпопулярнішими напрямами у цій сфері залишаються державне управління, оборона та надання соцпослуг, а також робота з людьми, які потребують сторонньої допомоги. До суспільно-корисних робіт цього року вже долучилися 53 тисячі клієнтів Служби зайнятості.
Детальніше про всі послуги Державної служби зайнятості можна дізнатися за посиланням або зателефонувавши за безкоштовним номером 15-18.
Українцям, які беруть участь у програмі «Національний кешбек», подовжили час для використання накопичених коштів. Уряд ухвалив рішення, за яким витратити їх можна до 31 липня. Про це йдеться в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Із 3 липня розпочалися виплати «Національного кешбеку» за квітень. Одночасно українці отримують і паливний кешбек, що діяв із 20 березня до 31 травня. Максимальна сума такої компенсації за квітень становила 1 тис. грн.
Подовження терміну стосується не тільки квітневої виплати, а й усіх коштів, які були раніше накопичені на картках «Національного кешбеку». В уряді наголошують: якщо не використати ці гроші до серпня, вони повернуться до державного бюджету.
Наприкінці червня повідомлялося, що Уряд додатково збільшив фінансування програми на цей рік майже на 800 мільйонів гривень. Станом на початок травня цього року загальний обсяг виплат за програмою досяг близько 8 млрд грн.
Нараховані кошти дозволено спрямовувати на оплату комунальних і поштових послуг, купівлю книжок, ліків і продуктів українського виробництва. Також їх можна переказати на благодійність або підтримку Сил оборони.
Як розповів в інтерв’ю РБК-Україна міністр економіки Олексій Соболев, зараз програма виконує важливу соціальну функцію, адже більшість її учасників мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень. «70% коштів кешбека витрачають на комуналку. Решта — на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці», — розповів Соболев.
Нині програмою «Національний кешбек» користуються понад 5 млн українців. До неї вже приєдналися більше 2 тис. українських виробників, зареєстрували більш як 422 тис. товарів, а також майже 1,5 тис. продавців. Із 1 травня стартував новий етап програми, у межах якого накопичення кешбеку формуються заново. За задумом, цей етап має діяти ще 2 роки.
Міністерство енергетики України передало в регіони устаткування загальною вагою понад 3,3 тис. тонн. Про це повідомив Міністр енергетики України Денис Шмигаль, передає Iнфосiтi.
Обладнання європейських ТЕЦ вже працює на енергообʼєктах у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Харківській, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській та інших областях.
Із Литви через AB Ignitis Gamyba Україна отримала 152 партії обладнання загальною вагою понад 2,4 тис. тонн. Завдяки співпраці з Ігналінською АЕС було доставлено ще 41 партію обладнання загальною вагою 780,2 тонни.
У межах першого етапу співпраці з Німеччиною завдяки RWE Power AG було доставлено 6 партій обладнання загальною вагою 87,9 тонни до компаній із центральних, західних областей, Києва та Харкова.
Також триває робота щодо переміщення обладнання з Ризької ТЕЦ-2 у Латвії. Позиції, які цікавлять українські компанії, вже визначені. Також визначено суму й джерело коштів, необхідні для демонтажу відповідного обладнання.
«Дякуємо партнерам за практичну допомогу та передачу устаткування з виведених із експлуатації електростанцій», – зазначив Шмигаль.
Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів, щоб прискорити відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інфосіті з посиланням на Прем’єр-міністра України Юлію Свириденко.
Відтепер перевірки не проводитимуть щодо нерухомого майна, яке підпадає під визначені критерії. Завдяки цьому у десятків тисяч об’єктів, які відповідають цим умовам, не проводитимуться перевірки.
«Бізнес зможе зосередитися на відновленні, а не на проходженні контрольних процедур. Водночас державний контроль зберігається там, де йдеться про життя і здоров’я людей, захист довкілля, безпеку держави та виконання міжнародних зобов’язань», – зазначила Очільниця Уряду.
В Україні також продовжують діяти інші програми підтримки бізнесу, який постраждав від обстрілів:
– нова програма доступного кредитування на відновлення підприємств до 150 млн грн під 0,1% в перші два роки — у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%»;
– компенсація страхової премії до 3 млн грн для всіх регіонів та компенсація збитків до 30 млн грн для прифронтових областей. Подати заяву можна через Дія.Бізнес або платформу ЕКА;
– гранти на відновлення для виробничих підприємств до 16 млн грн;
– компенсація частини зарплати та ЄСВ для збереження робочих місць після обстрілів в рамках програми «Точка опори».
Міжнародний банк реконструкції та розвитку передав Україні майже 600 млн доларів США для фінансування соціальних виплат найбільш вразливим категоріям громадян. Про це повідомляє ІнфоСіті.
Фінансування передбачає 300 млн доларів США за підтримки японських гарантій, а також 298,75 млн доларів США за підтримки двосторонніх гарантій уряду Великої Британії. Загальний обсяг проєкту SPIRIT становить 880 млн доларів США.
Проєкт охопить понад 1 мільйон українців, які потребують соціальної підтримки. Для отримання фінансування в межах спільного зі Світовим банком проєкту SPIRIT Уряд виконав усі необхідні умови.
У межах проєкту фінансування покриватиме 18 видів соціальних виплат. Серед них — допомога сім’ям з дітьми, дітям із тяжкими захворюваннями, дітям-сиротам, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, особам з інвалідністю, багатодітним родинам, оплата послуги «муніципальна няня», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, програма «єЯсла», а також інші програми соціальної підтримки, що фінансуються з державного бюджету та не пов’язані з військовими цілями.